Кожна велика зміна в дизайні приходила не з самого дизайну. AI — не виняток, і саме тому навколо нього стільки нервозності. Тільки змінює він передусім не вигляд інтерфейсів. Він змінює те, як ми їх робимо — і ким при цьому стає дизайнер.

CEO NVIDIA прогнозує, що індустріям знадобиться близько десяти років, щоб повністю адаптуватися до AI. Нещодавно Anthropic запропонував мати механізми, які дозволяють тимчасово сповільнити розвиток найпотужніших AI-систем, щоб суспільство, закони й дослідники встигали адаптуватись. Тобто все ще попереду. Ми на самому початку.

Революція не лише в результаті, а в процесі

Дизайн-революції не виникали з нуля.

Мінімалізм почався з ідеї: колись протестантська церква відмовилася від золотого оздоблення й різьблення, і відмова від надлишкового декору стала принципом. З часом це перейшло в інтер'єри, типографіку, в естетику загалом. Спочатку була ідея, яка переросла в стиль.

Модернізм — інша історія. Технологічна революція, поява купи техніки, яка дозволила робити масові речі. Масове виробництво вимагало простоти, функціональності й повторюваності, і дизайн почав підлаштовуватись під технічні можливості та обмеження.

AI ближчий до другого випадку. Це теж технологічна революція, але вона зачіпає не тільки результат. Вона змінює сам процес створення інтерфейсів: те, хто і як їх збирає. Попередні зрушення міняли мову форми. Це зрушення міняє ще й те, з чиїх рук форма виходить. Якщо хочете розібратися, що взагалі таке штучний інтелект і як він змінює різні індустрії — там є хороша база для старту.

Куди тепер зміщується цінність

Вже зараз продукти змагаються, у кого кращий UI, і шукають вузьку нішу, де конкуренту складно їх скопіювати, тож цінуватимуться дизайнери із сильними UI-скілами, чіткою візією — і світчери з домену самого продукту. Лікар, що перейшов у дизайн, буде ціннішим для healthtech, ніж дизайнер з роками досвіду в іншому домені: у лікаря більше контексту, а отже й сильніші продуктові гіпотези.

Другий мій прогноз: відмова від AI стане частиною брендингу. У техпідтримці це читатиметься як «ми цінуємо кожного користувача, тому виділяємо окрему людину на вирішення проблеми». У графічному дизайні це звучатиме як «ми унікальні, тому наймаємо топового дизайнера, щоб він зробив щось крафтове». У контенті самого продукту менше AI означатиме «у нас усе справжнє: реальні лікарі, реальне обладнання, реальна експертиза». Це все про преміальність.

Третя здогадка ризикованіша. Великі сервіси монетизуватимуться через фільтр «Без AI»: людям набридає згенерований контент, і вони будуть готові платити, щоб його не бачити. Тут я певна не на сто відсотків. Багато хто платив би Instagram, аби не бачити рекламу, але такої моделі монетизації так і не створили. Можливо, з «Без AI» вийде так само.

Коли дизайнить кожен

Зараз багато хто з продакт-менеджменту дизайнить за допомогою AI й часто відправляє згенероване одразу в продакшн, в обхід дизайнерів. Питання в тому, чи це добре для продукту.

Дещо тут справді виграється. Гіпотези тестуються швидше. А якщо в компанії й до цього був формат «менеджер каже, дизайнер виконує», то новий підхід просто зручніший за старий.

Але є й зворотний бік. З'являється більше зайвого ускладнення: AI легко додає функції, які здаються корисними, а насправді такими не є. Зникає критичний погляд збоку — той, хто бачить рішення цілісно. І вмикається ефект Ікеа: дизайн, який людина зробила сама, автоматично здається їй кращим, ніж він є. Саме тут важливо розуміти базові принципи UI/UX дизайну як дисципліни — щоб оцінювати AI-результат критично, а не просто радіти, що «щось є».

Ризик тут не в самому AI.

Ризик у тому, що прибирається роль людини, яка фільтрує і структурує рішення.

AI чудово генерує варіанти. Вибір доречного поки що лишається за людиною.

Спочатку голова, потім модель

Є дослідження: коли AI пише тексти за людину, у людини знижується нейронна активність. І навпаки — якщо спершу попрацювати власними силами, а вже потім звіритися з AI для уточнень, результат виходить кращим.

Я боюся отупіти, якщо користуватимуся AI постійно. Це як автопілот у літаку: якщо літаєш тільки з ним, з часом розучуєшся садити вручну, а так уже ставалися реальні авіакатастрофи, де пілоти з десятьма роками досвіду просто не могли посадити машину руками.

AI не підсилює мислення автоматично. Він підсилює те, що вже є в голові.

Якщо там структура — він масштабує структуру. Якщо там каша — він масштабує кашу.

Тому спочатку я думаю сама, чіркаю рішення на папері, і лише потім іду до AI. Не завжди так виходить. Але я не хочу наближати сценарій з «Ідіократії», де люди вже не вміють мислити.

Свідома робота з AI не означає уникати його. Вона означає вирішувати самому, наскільки глибоко впускати його в процес. Ось як це може виглядати на практиці, від найлегшого до найпросунутішого:

1. Створювати компоненти через Figma AI (поки в бета-тестуванні). Для старту варто взяти на озброєння і 23 плагіни Figma, які реально заощаджують час.
2. Тримати AI як асистента на подумати: Claude, ChatGPT чи Cursor для пошуку UX-рішень, граничних випадків, альтернативних флоу.
3. Підключити MCP, збирати прототипи в Claude або Cursor і експортувати у Figma. Наприклад, Claude Design дозволяє описати задачу словами — і отримати клікабельний HTML-прототип без єдиної лінії коду.
4. Попросити в розробників компоненти й будувати прототипи на них. Перед тим як іти до розробників, корисно спроєктувати логіку за допомогою user flow — щоб знати, що саме просити.
5. Узяти код самого додатку чи вебу й добудовувати решту прототипів на основі наявного продукту.
6. Отримати read-only доступ до репозиторію, без пушів, але з можливістю аналізувати реальні компоненти, структуру й інтеграції з бекендом.
7. Підключитися до GitHub: дизайнер готує PR, а розробники його рев'юють.

Який щабель ваш — залежить від культури компанії, відкритості команди до змін і вашої впертості. Якщо обраний рівень не пішов, спустіться на попередній, простіший. Якщо хочете зрозуміти, де саме в цьому списку починаються типові помилки дизайнерів на старті — підглядіть, там є нетривіальні інсайти.

А для тих, хто вже впевнено рухається до п'ятого-сьомого рівня, є детальний розбір того, де Claude Design справді вартує своїх токенів — дизайн-системи, лендинги, презентації — а де просто з'їдає ресурс.

Революція тільки почалася: у NVIDIA кажуть про десять років. AI вже у вашій роботі. Питання лише, чия рука лишиться на штурвалі.