Як створити бренд, що притягує? Гайд з прикладами

Бренд — це образ в голові та серці споживача

Знаю, що звучить дуже риторично та меланхолійно, але насправді поняття бренду не можна відчути на дотик. Це щось уявне, але дуже потужне, адже працює безпосередньо зі свідомістю споживачів. Ми навіть не задумуємось, але бренди так глибоко вкорінились у наше життя, що навіть деякі товари ми називаємо не своїми іменами — або ж без роздумів тягнемось до полиць, де розміщена знайома назва, колір та логотип. Про елементи брендів поговоримо згодом. а щоб простіше розкласти бренд на складники, ділюсь своєю улюбленою «формулою» Марка Гобе.

Бренд = Раціо + Емоціо + Ситуація споживання.

Раціо — ваша пряма раціональна характеристика продукту. Наприклад, ваше взуття виготовлене з італійської шкіри. Це можна перевірити, у вас є документи на цю шкіру.

Емоціо — уся емоційна комунікація, яку ми хочемо донести. Наприклад, бренд Nike доносить це через слоган “Just do it”, мотивуючі спільні забіги, моделей плюс сайз і решту цікавих прийомів. Це справді працює і багато відомих брендів будують на цьому комунікацію роками.

Ситуація споживання — ваш продукт має бути потрібним, і для цього варто вибудовувати асоціації через різноманітні ситуації споживання. Мій улюблений приклад — McDonald's. Коли мені потрібно швидко поїсти, я йду у McDonald's — пряма асоціація зі швидким харчуванням.

З українських брендів з цим круто попрацював свого часу бренд Bodo. Коли у мене немає ідей з подарунками, я шукаю варіанти на сайті Bodo. Свого часу в них була класна рекламна кампанія «Буде вау!», пам’ятаєте?

Здавалося б, так просто, але в той самий час залізти у голову до покупця — завдання із зірочкою. Саме тому давайте спробуємо розібратися, як нам, маркетологам або бренд-менеджерам, не лише потрапляти в голову споживача, а й навчитися закріплюватися там та (бажано) вміти утримувати «завойовані» позиції.

Бренд — це не те, що ви кажете. Це те, що вони думають.

Дуже часто поняття «бренд» плутають з «торговою маркою». Давайте розберемось на більш зрозумілих прикладах.

Торгова марка — це про сукупність усіх відмінних рис від конкурентів — від товару до матеріалів, що ви публікуєте. В основі торгової марки завжди є товар чи послуга, що ви продаєте, ключовим атрибутом є торговий знак (логотип або відмінний візуальний знак), зазвичай застосовується для юридичного захисту. А от усе це ієрархічно можна описати концепцією бренду — сукупністю асоціативних думок споживачів про ваш товар чи послугу, команду, сервіс та інше.

Особисті бренди нерідко плутають з розвиненою сторінкою у будь-якій соцмережі. Якщо розібратись, то сторінка лише інструмент, а особистий бренд — це кількість згадок у різних каналах комунікації, а якщо ще простіше — відповідь на питання «Скільки людей знатимуть вас без цієї розвиненої сторінки?». 

Бренд як стратегічний актив

Можу звучати категорично, але я не дуже вірю в успіх компаній, що не розуміють важливості інвестицій у бренд. Брендинг розкриває суть вашого бізнесу. Це поєднання цінностей вашої компанії, вашої місії та емоційного резонансу, який ви створюєте зі своєю аудиторією. Сильний бренд — це не лише про естетику, це про обіцянки та досвід, які ви надаєте. Це так званий пакт або ж двостороння угода з людиною. Ви обіцяєте емоцію, вам обіцяють звернути на вас увагу і можливо придбати ваш продукт чи послугу.

Ось лише невелика частина задач, які покликаний вирішити бренд:

• збільшення вартості бізнесу;
• утримання позицій при рості конкуренції;
• екстра зростання;
• створення передумов для якісних змін в бізнесі;
• створення доданої вартості для бізнесу.

Важливо зазначити, що бренд можна і слід інтегровувати у більшість бізнес-процесів і будувати бренд-стратегію частково на основі бізнес та маркетингових напрацювань. Це дозволяє досягнути цілісності трьох складових — раціональної, емоційної та ситуації споживання. Кожен відділ вашої організації повинен знати свою роль у процесі брендингу.

Брендинг — це спосіб життя та цінності. Ними не повинен займатися один департамент, як прийнято делегувати це маркетингу. Прості щоденні завдання є частиною бренду компанії.

У процесі побудови бренду рекомендую окремо прописувати внутрішні комунікації, бренд для працівників, внутрішнє позиціонування або ж образ бренду для команди. 

Наприклад, чітко пропрацьоване позиціонування та подальша комунікації невід’ємні без аналізу на моменті створення продукту. Класний приклад — Dyson — зайняли нішу інноваційності та передових технологій та чудово її притримуються у кожному продукті — від пилососу до стайлера.

Те саме з Hermes, який отримав дуже багато різноманітних асоціацій, але свою репутацію люксового бренду, що орієнтується виключно на ексклюзивні та якісні матеріали, притримується вже роками у всіх комунікаціях. 

Девід Огілві, батько реклами, одного разу визначив бренд як нематеріальну суму атрибутів продукту, його назви, упаковки та ціни, його історії, репутації та способу його рекламування. Зрештою, створення бренду — це створення індивідуальності або ідентичності вашого бізнесу, яка відрізняє вас від ваших конкурентів на ринку.

Ваше завдання — постійно пробивати інформаційний шум, а ваш головний конкурент — не сусідній магазин чи схожий бренд, а все, що оточує вашого потенційного споживача. 

Це зовнішня реклама, сторіс тітки з Італії, продукти на полицях, банери, 1000 і 1 потрібно-непотрібна фіча тощо. Бренд допомагає бізнесу пробиватись крізь ці шуми і запам’ятовуватись. Окрім цього, наявність брендингу на бізнесовому рівні — це про консистентність проявів та сформовану додану вартість.

Для цього кожен бренд має свою чітку структуру атрибутів, про які я вже згадувала раніше. Їх можна просто розділити на вербальні та візуальні.

Знову ж таки, поширеною помилкою є думка, що брендинг — це лише візуальна ідентичність та кілька дотепних слоганів. Як ви вже переконалися, він виходить далеко за рамки цього. Процес брендингу повинен розкрити цінності, в які компанія дійсно вірить. Сила брендингу полягає у запалі ідеєю на всіх рівнях — внутрішньому та зовнішньому.

Як зрозуміти свій бренд

Моя улюблена вправа — уявляти бренд, як живу людину. Уявляти до найменших деталей, думати, у який одяг ця людина одягнена, яку п’є каву, які місця відвідує і чому. Це важливо для побудови емоційного зв’язку з аудиторією та більш влучної комунікації.

Чудово накладати на це архетипи — поведінкові патерни, емоції та образи, що відгукуються і засіли всередині нас. Їх винайшов швейцарський психолог Карл Густав Юнг. Він виокремив 12 архетипів бренду, які можна поділити на чотири групи:

1. СВОБОДА: невинний, мудрець, дослідник;
2. ІНДИВІДУАЛІЗМ: герой, маг, бунтар;
3. НАЛЕЖНІСТЬ: хороший хлопець, блазень, коханець;
4. ПОРЯДОК: правитель, опікун, творець.

Для людей архетип характеризує тип мислення, пріоритети та бажання. Для брендів може характеризувати комунікаційні прояви та підсилювати їх. 

Архетип слід обирати, але не вигадувати. 

Дуже часто при формуванні бренд-стратегій я знайомилась із замовниками ближче і на моменті аналізу архетипу вони обирали близькі та схожі за своєю поведінкою та стилем життя. 

Що уособлює кожен з 12 архетипів бренду

‍Архетип «Дитина» (Innocent) викликає асоціації з теплом дитинства, радістю та щирістю. Такий бренд прагне створювати гармонію і доброзичливість, зосереджуючись на родинних цінностях та позитивних емоціях. Простота комунікації та доступність роблять його близьким і зрозумілим споживачу. Основні риси — доступна або середня цінова категорія, асоціації з дитинством та щирістю, невимушене та зрозуміле спілкування. Прикладами відомих брендів є Kinder, LEGO, Milka, Disney.

‍Архетип «Мудрець» (Sage) символізує знання, експертність і прагнення до навчання. Такі бренди допомагають аудиторії розуміти світ глибше, сприяють розвитку та підвищенню ерудиції. Вони демонструють логіку, професіоналізм і мають багаторічний досвід, що підсилює їхню репутацію експертів. Основна риса — логічний підхід і експертність у своїй галузі. Прикладами відомих брендів є Microsoft, Coursera, National Geographic.

‍Архетип «Дослідник» (Explorer) уособлює прагнення до свободи, відкриттів і нових пригод. Бренди цього типу обіцяють своїм споживачам захопливий досвід, надихаючи на вихід із рутини. Вони заохочують до пошуку себе та чесності із власними прагненнями. Основні риси — свобода, незалежність і постійний пошук нового, натхнення подорожами, відкриттями та новими відчуттями. Прикладами відомих брендів є Patagonia, Land Rover, North Face, Salomon.‍

Архетип «Бунтар» (Outlaw) уособлює протест проти правил і системи. Такий бренд пропагує свободу, відсутність обмежень і сміливість. Його комунікація часто провокаційна, зухвала і звертається до тих, хто прагне виділитися та піти проти усталених норм. Основні риси — продукт позиціонується як нестандартний і революційний, провокативний підхід у рекламі, іноді з елементами іронії. Прикладами відомих брендів є Harley-Davidson, Diesel, Jack Daniels.‍

Архетип «Герой» (Hero) символізує силу, мужність і прагнення змінити світ на краще. Такий бренд надихає, допомагає споживачам розкривати свої сильні сторони та демонструє їхню готовність до викликів. Його комунікація смілива, а продукт часто асоціюється з інноваціями і високою якістю. Основні риси — пропонує інноваційні рішення, допомагає споживачам почуватися сильними і впевненими, надихає через потужні рекламні кампанії. Прикладами відомих брендів є Under Armour, GoPro, Toyota, Red Cross.‍

Архетип «Маг» (Magician) надихає клієнтів на здійснення мрій, створюючи казкову атмосферу і пропонуючи продукти, що здаються неможливими. Ці бренди акцентують увагу на інноваціях, експертності та здатності змінювати життя своїх споживачів. Вони часто трансформують буденність у щось дивовижне. Основні риси — використання передових технологій, продукти, які спрощують і покращують життя, створення магічного і захопливого досвіду. Прикладами відомих брендів є Samsung, Pixar, Magic Leap.‍

Архетип «Хороший хлопець» (Everyman) представляє бренди, які прагнуть бути близькими та зрозумілими для своїх споживачів. Вони орієнтовані на простоту, доступність і зручність у повсякденному житті. Це універсальний вибір для масових брендів, які створюють товари середнього цінового сегмента. Основні риси  — продукти для щоденного використання, орієнтація на підтримку, зв’язок і належність, простота, вірність і доступність. Прикладами відомих брендів є  Unilever, Levi’s, Airbnb, Tupperware.‍

Архетип «Блазень» відображає легкість, гумор і прагнення насолоджуватися життям тут і зараз. Такі бренди створюють веселу, ненав’язливу атмосферу, часто привертаючи увагу молоді. Вони додають радості у життя споживачів за допомогою креативної та дотепної комунікації. Основні риси — викликає радість через гумор і веселощі, провокативний, часто створює нестандартний образ, легкість у комунікації, орієнтація на молодіжну аудиторію. Прикладами відомих брендів є Pepsi, Doritos, TikTok, Pringles.‍

Архетип «Коханець» уособлює пристрасть, емоції та романтику. Ці бренди створюють образ ідеалу, спрямований на споживачів, які прагнуть краси, витонченості та глибоких почуттів. У своїй рекламі вони наголошують на вишуканості й бездоганності, звертаючись до бажання бути особливим. Основні риси — асоціація з романтикою, сексуальністю й розкішшю, орієнтація на дорослу аудиторію, створення емоційного зв’язку через естетику і стиль. Прикладами відомих брендів є Dior, Lancôme, Bulgari.‍

Архетип «Правитель» уособлює лідерство, авторитет і впевненість. Ці бренди надихають споживачів на визначеність у своїх діях і виборах, встановлюючи власні правила гри. Вони апелюють до прагнення контролю, престижу та високого статусу, створюючи образ, що асоціюється з успіхом. Основні риси — орієнтація на преміальний сегмент, фокус на статусності, створення довіри через впевненість і авторитетність. Прикладами відомих брендів є Apple, Bentley, Montblanc.‍

Архетип «Творець» уособлює креативність, індивідуальність і прагнення до самовираження. Бренди цього типу орієнтовані на створення унікального продукту, що дозволяє споживачам брати активну участь у творчому процесі. Вони звертаються до тих, хто цінує креативність і бажає створювати щось особливе. Основні риси — акцент на самовираженні, виділення з-поміж інших, залученість споживача до взаємодії з продуктом. Прикладами відомих брендів є Canva, Etsy.‍

Архетип «Опікун» уособлює щедрість, турботу та альтруїзм. Ці бренди створюють асоціації із захистом і підтримкою, звертаючись до споживачів, які цінують безпеку та піклування. Вони часто зустрічаються серед некомерційних організацій або компаній, що пропонують товари й послуги для здоров’я, сім’ї чи дітей. Основні риси — орієнтація на турботу та підтримку, створення довіри через співчуття, позитивний імідж на ринку завдяки прагненню допомагати. Прикладами відомих брендів є Huggies, Nestlé Gerber.

Алгоритм створення бренду

Коли мене просять з чогось почати — я починаю з фундаменту — з місії, візії та цінностей.  Дуже часто те, що собі уявляє власник бізнесу, не відповідає дійсності клієнтів. Саме тому я раджу почати з основ, що допомагають сформувати вектор розвитку.

• Візія — це ідеальна мета, до якої прагне компанія. Відповіді на питання: чого компанія прагне досягти та ким хоче бути? Іноді я кажу, що це ідея, яку практично нереально реалізувати.
  Контрольне питання для перевірки: Де ми хочемо бути через 10 років?
  Приклад: Microsoft — комп’ютер на кожному столі та у кожній домівці.
• Місія — це причина існування компанії, яка визначає, яким чином вона хоче впливати на світ.
  Контрольне запитання: Яка основна ціль компанії?
  Приклад: Google — організувати світову інформацію та зробити її загальнодоступною
• Цінності — набір правил, за якими живе компанія та, в ідеалі, які повинні поділяти усі працівники. Дуже часто для синхронізації команд, про цінності комунікують окремо, пов'язують їх з ключовими напрямами роботи та вимірюють їх поділ та лояльність до них команд.

Наприклад, ми у Qubstudio про цінності комунікуємо дуже прозоро на рівні команд та клієнтів. Для себе виділяємо три основні — Create, Care та Grow. Кожна з них описана та донесена комунікаційно та сенсово. Такий підхід дозволяє зберігати єдність команд та консистентність бренду, як внутрішньо, так і зовнішньо. 

На цьому моменті варто пам’ятати, що відповіді на ці питання вже є. Це правда, яку неможливо вигадати, але можна цікаво описати та структурувати. Зазвичай це доволі риторичні дискусії, які покликані відшукати справжні передумови ось цієї емоційної складової бренду. 

Наступний етап будь-якої стратегії — подивитися на продукт очима клієнта. Знайти проблему і вирішити її так, як не вирішували до вас. Якщо бренд — це про емоційний зв’язок, то подумайте про тих, кому відчувати ці емоції. Це не ліди — це живі особистості. 

Для створення справді вартісних брендів найкраще працює зв’язка — крутий продукт + сильна емоція. Для створення першого потрібно інвестувати у виробництво, для другого слід знайомитись зі своїми споживачами, «не вилазити » з досліджень і не мислити абстракціями.

Як проводити дослідження

Дуже часто дослідження допомагають надихнути на неочевидні рішення, адже вони дають розуміння життя простих людей. Прості люди показують свою неідеальність. Неідеальність призводить до більш тригерних та зухвалих комунікацій. Зухвалі (читати «нетипові і максимально трушні») комунікації формують емоційний зв’язок. Якщо цей зв’язок підкріплено крутим продуктом — отримуємо бінго!

Прості люди — це ваша сусідка з шостого поверху, яка жаліється на малу пенсію, але яка точно знає, що потрібно брати бренд олії X, бо по телевізору сказали, що вона тільки з найкращих соняшників. Або рандомний чоловік на вулиці, який наспівує пісеньку з реклами дезодоранту, або маленька школярка, яка просить маму купити саме цю конкретну шоколадку. Усе це прості люди, які є окремими особистостями, які вже впустили конкретні бренди собі у голову.

Кінцева мета бренду полягає не лише в тому, щоб споживачі купували його продукцію, але й у тому, щоб вони ідентифікували себе з брендом настільки, що ставали його адвокатами. 

Мій улюблений приклад — міське кафе, з яким я працюю вже близько двох років – mitte.  Коли мене просять описати наших гостей, я розповідаю історію з дня народження. Коли закладу було 5 років, ми організовували невелику вечірку, про яку прокомунікували у сторіс. Ви б знали, які у мене були емоції, коли декілька гостей прийшли на день народження з подарунками. Хтось приніс квіти, хтось вази. Для мене це було про щось більше, аніж закриття потреби. Бренди став другом. Це дуже відповідально, бо ми не можемо підвести, але і дуже тепло, бо якщо провтикаємось (незначно) нам пробачать.

Як аналізувати: себе і конкурентів

Ще одним важливим етапом є перевірка реальності і аналіз «А що там у конкурентів?». Цей етап не слід пропускати, але варто боятись, бо завжди є пастка піти перевіреним шляхом і повторити чиїсь рішення з незначними допрацюваннями. Скажу одразу — це теж стратегія, але у такому випадку не варто очікувати зірок з неба. 

Раджу дивитись на вашу продуктову категорію, на кількість конкурентів, на емоційні тригери, що вони для себе обрали, на кейси агенцій, з якими вони співпрацюють (щоб більше вникнути в контекст), але ідейно завжди орієнтуватись на себе.

Це дозволяє виокремлювати нові сегменти аудиторій, дивитись на свій продукт під новим, можливо, не зовсім очевидним кутом, виходити за межі своєї категорії та сформувати нові колаборації та сенсові комунікації.

Що цікаво, але раджу не зосереджуватись на очевидній конкуренції  — бренд до бренду. Мисліть глибше та пробуйте конкурувати з подіями в житті споживача. Це допоможе укорінитись у його лайфстайл. Бо люди зазвичай більш охоче діляться своїм життям, а нам, бренд-менеджерам, це економить бюджети на просування. Це також дозволяє продавати лайфстайл разом з брендом. Мій улюблений приклад, вже згадуваний раніше, Nike. Ви йдете у магазин і купуєте пару кросівок, але якщо подумати, то ви купуєте цілу історію, ви умовно підтверджуєте і погоджуєтесь на цінності бренду, на його позицію. Можливо ви почнете бігати, або ж підкреслите унікальність свого стилю.

Окрім цього, я раджу грунтовно аналізувати ринок та контексти в цілому. Десь частково це питання буде зачіпатись у вас на моменті дослідження аудиторії. Для себе я виділяю окремо ще кількісні дослідження — опитники, закупівля даних, а також статистичні дані по категоріях. 

Іноді порятунком може стати навіть прочитана книга про культурні особливості того чи іншого ринку, розуміння політичних та економічних аспектів розвитку чи визначні рольові моделі. Ми в агенції орієнтовані на роботу з GCC регіоном і такі дані свого часу суттєво допомогли нам навіть на представленні команди, не говорячи вже про побудову бренду та юзер експріенсу.

До речі, з книг раджу прочитати «Культурна карта. Бар’єри міжкультурного спілкування в бізнесі» автора Ерін Меєр. 

Окей, ми це все зробили. Що у результаті? Отримуємо унікальне позиціонування бренду на ринку.

Позиціонування — це хто і як має сприймати наш продукт.

Почну з питань для перевірки позиціонування:

• Хто наша цільова аудиторія?
• Яку біль чи потребу задовільняємо?
• У чому наша ціннісна пропозиція?
• Як ми це підтверджуємо?
• Як ми виглядаємо?
• Як ми говоримо?

Розберемось на прикладі — молоді хлопці, які не впевнені в собі, повинні знати, що з AXE дівчата будуть від них божеволіти. Тож суть бренду — з AXE дівчата будуть від тебе божеволіти.

В основі позиціонування зазвичай лежить інсайт — неочевидна думка, яку ви отримали з досліджень і яка чітко охарактеризовує проблему або вектор розвитку вашого бренду. Не все, що проблемне, є інсайтом. 

Наприклад, очевидно, що мами люблять своїх дітей і «бити» всю комунікацію на це не надто цікаво та влучно. Також не варто узагальнювати і думати, що все банально і на поверхні. Але от свого часу інсайтом стало те, що мами — живі люди, а їхній найбільший страх — облажатись у перші дні життя малюка. Таким мам, як виявилось, багато, і кожна друга боялась про це сказати відкрито. Інсайт дуже часто про сором і те, про що важко зізнатися.

Наступним етапом є формування атрибутів бренду, про які ми говорили вище, а далі вже справа за стратегічним плануванням та пошуком каналів комунікації. Зазвичай тут я більш чітко формую комунікаційну стратегію, SMM або ж PR. За основу завжди беру бренд, але стараюсь піти у глибину кожного каналу і чіткіше продумую його прояви.

Далі наше завдання — це пошук креативних платформ для донесення позиціонування. Креативна платформа зосереджена на створенні сильної та сталої присутності бренду завдяки прийомам, які посилюють повідомлення зручним, незмінним і послідовним чином. Може включати у себе сайт, соціальні мережі, роботу зі знаменитостями та інфлюєнсерами, пакування, cлоган, назву, бренд-персонажа тощо.

Хочемо ми цього чи ні, але ми живемо у світі, де потрібно постійно боротись за увагу. Мені дуже подобається ідея ментальної доступності брендів, яка полягає у тому, що ментальні зусилля — це збільшення витрат енергії. Оскільки мозок споживає багато енергії, він побудований так, щоб менше витрачати та більше отримувати. Тому ухвалення складних рішень для нього не є вигідним — і він шукає короткі (енергетично дешевші) шляхи до цінності. Найсильніші бренди обирають не завжди раціонально, а часто попри раціональність. 

«85% брендів глобально не можуть встановити справжній емоційний зв'язок зі споживачем, а тому опиняються у групі «однакових» брендів, які змушені конкурувати лише за ціною.

Задача бренду — бути максимально (ментально та фізично) доступним (досяжним) через релевантні точки контакту зі споживачем з мінімальними зусиллями для нього. Чим досяжнішим є наш продукт — тим вище ймовірність покупки.

Що впливатиме на бренди у 2025 році?

Бренди як люди. Вразливі, але до біса цікаві. 

Оскільки бренди так глибоко вкорінились у життя людей, на їхній розвиток та комунікації максимально сильно впливають зовнішні фактори — від політичних подій до емоційних настроїв аудиторії. Світ турбулетний, а тому комунікації брендів повинні бути чіткими, але в той самий час адаптивними. На мою думку, у 2025 слід орієнтуватись на наступне:

• Політична нестабільність. Хочемо ми цього чи ні, але вибори у США, криза у Європі та загострення воєнних конфліктів — це нові інформаційні тренди, які диктуватимуть стрічки новин. Брендам потрібно чітко вирішити, чи комунікують вони на цю тему, чи підтримують політично-хайпові теми і як пояснюватимуть свою позицію аудиторії. Ну і найголовніше, вони повинні знати, чи їх ЦА на це реагує та як. У цілому, брендам з позицією живеться краще.
• Соціальна відповідальність. Позиція «моя хата скраю» вже давно не працює. В Україні, на тлі 10 років війни та трьох років повномасштабного вторгнення це просто неприпустимо. Соціальна відповідальність — це в першу чергу, про цінності та роботу з лояльністю клієнтів. Дуже важливо визначити вектор своєї допомоги, зрозуміти, що ближче вам та вашій аудиторії і розвивати це. Мова не лише про військові донації, а в цілому про соціальну відповідальність, як невід’ємну складову розвитку бізнесу та брендів.
• Людиноцентричність. Надмірна діджиталізація та інновації спричинили нестачу у людей простого — інших людей. Людиноцентричність — це про орієнтацію на людські проблеми, цінності та бажання. Це комунікація та в цілому робота задля людського блага. Люди хочуть бачити інших людей, у роботі, в кадрі, хочуть чути бренди не від уявного образу, а від живої людини.
• Ідентичність. Світ хаотичний та конкурентний, але навіть при цьому новим брендам вдається витісняти старі та формувати нові правила гри. Уся справа в унікальності та ідентичності. Чітко сформоване розуміння «про що ми/наш продукт/ для кого ми/ яка наша мета» дозволяють брендам шукати ті самі, унікальні рішення. Люди втомилися від однакового, хочеться чогось більш ідейного, і це не обов’язково має бути складне. Це має бути не пусте.
• Кенселінг. Скажу свою думку і не тікатиму. В Україні не вміють кенселити бренди. Точніше не так: якщо розкласти кенселінг на три етапи — виявлення проблеми, оголошення позиції та її підтримка, ми вміємо поки дотримуватись лише двох. Ми філігранно знаходимо винних і закидуємо капцями, поки не втомимось, але чомусь доволі швидко забуваємо про «все хороше». Що робити брендам? Не робити крінжу (бажано, за можливості). Якщо зробили — не ховати голову в пісок і розвивати кризові комунікації і менеджмент. 
• Інвестиція в команди. У мінливому світі — мінливі настрої споживачів. Потрібно постійно інвестувати у команду, у її здатність постійно тримати руку на пульсі, ідейність та розуміння бренду. Про цінності та місійність бренду слід говорити постійно. Усе, це ваша корпоративна мантра.
• Власники = бренд. Усі хочуть знати хто стоїть за тим чи іншим брендом навіть якщо власник не медійний. Це цікаво, бо люди люблять інших людей, що щось створюють. Особливо, якщо вони роблять це класно. Я раджу думати про особисті бренди менеджменту, можливо, не робити їх публічними, але «причесати» варто точно.
• Колаборації. Аудиторія любить хліба і видовищ, а тому не бійтесь експериментувати і робіть це цікаво, з підтримкою інших брендів. Тут варто розуміти, що не завжди колаби мають бути в межах категорії, але це точно буде диктувати ринок та тренди у 2025, тому раджу замислитись.
• Ком’юніті. Постійна втома, екстравертність та песимістичні настрої дуже часто провокують людей на відсторонення. У 2024 чітко прослідковувався тренд на побудову ком’юніті та групування навколо брендів та продуктів. Бренди робили закриті клуби, ексклюзивні події та унікальні дропи для окремих груп людей. Гадаю, що у 2025 ця тенденція житиме, адже об’єднання — це дуже сильна емоція, що формує лояльність та довіру.‍
• Інклюзивність. Останній, але не останній за значимістю фактор впливу. У часи великої війни ми стикаємось з великою кількістю викликів, у тому числі, адаптацією людей, що постраждали, у типовий процес взаємодії з бізнесом. Слід пам’ятати, що це не нова «модна» особливість, а необхідність для великої кількості людей. Запроваджувати зміни бренди можуть як офлайн, так і онлайн (голосові озвучки позицій для людей з вадами слуху, пандуси та зручна навігація на офлайн точках, окремі колекції одягу для людей, у яких відсутні кінцівки тощо). Це теж диктуватиме умови та вимоги і частково диференціюватиме бренди.