Як часто упередження заважають нам здобувати новий досвід? Але не сьогодні. Якщо ви думали, що від front-end розробки вас відділяють досвід, вік, характер, математика або англійська, — не думайте, бо це не так. Чому? Розкажуть наші спікери.
- З якими міфами про фронтенд ви стикалися?
Ярослав: Для мене найпоширеніший міф про front-end development — неможливо працювати без технічної освіти або математичних знань.
Ольга: Я за освітою соціолог. На мою думку, відсутність спеціальної освіти — не перепона на шляху до розробки. Звісно, технічна освіта — це плюс. Деяка інформація буде сприйматися легше.
- Чи опинялися ви в ситуації, коли математичні знання були дуже потрібні?
Владислав: Зазвичай знання математики потрібні на співбесідах. Деякі компанії віддають перевагу кандидатам із розвиненими математичними здібностями. Під час співбесіди вас можуть попросити пройти тест або виконати задачу на логіку. Знань вищої математики не вимагатимуть, та все ж без уміння знаходити правильні алгоритми буде важко.
Вікторія: Я за освітою маркетолог. Теж завжди думала, що програмування доступне лише геніям. Не очікувала, що буду працювати в цій сфері. Але зацікавилась, почала вивчати, дуже сподобалось. Тому всім, у кого є такі упередження, раджу випробувати свої сили.
- Чи обов’язково знати англійську, щоб потрапити у фронтенд?
Вікторія: На мою думку, вільно володіти англійською немає потреби, однак базові знання все ж знадобляться, адже гуглити, розбиратися із завданнями та програмами треба англійською. Володіти англійською — істотна перевага. Мова стала вирішальним фактором, коли я подавалась на мій перший проєкт.
Владислав: Я вважаю, англійська не обов’язкова. Я починав із маленької місцевої студії в Миколаєві. Без англійської можна було обійтись. Але знання мов розширює поле можливостей для пошуку роботи. Тим паче всі технології в IT пишуться англійською.
- Чи можна самостійно вивчити front-end?
Ольга: Є декілька чинників, які на це впливають. Зокрема це самоорганізованість. У мене є знайомі, які дійсно вивчили фронтенд самостійно і навіть знайшли роботу, продовжували навчатися в процесі та зараз працюють на позиціях senior. Для цього потрібен високий рівень самоорганізованості, а також зацікавленість та мотивація. Однак навчаючись в групі або з наставником, можна уникнути помилок і зекономити час на їх виправлення.
Владислав: Так, можна навчитися самостійно, однак не всі вміють правильно розставляти пріоритети, бути цілеспрямованими. Це важкий шлях. Треба побудувати послідовність опрацювання тем. Для цього важливо бути достатньо свідомим.
- Чи потрібен Docker? Якщо так, на якому рівні ним варто володіти?
Ольга: Docker — більше профільна навичка, не обов’язкова для front-end. Для DevOps це важливо. А для front-end бажано просто розуміти, як це працює на випадок роботи із Docker.
- Чи важливо мати портфоліо на GitHub?
Вікторія: Так, мати портфоліо на GitHub корисно, особливо якщо немає комерційного досвіду. Це нагода попрактикуватися на реальному прикладі, отримати результат, виділити з-поміж інших своє резюме.
Ольга: Залежить від того, які приклади своїх робіт ви можете запропонувати. Якщо це лендинги чи подібні проєкти, немає нагальної потреби в GitHub. Але в будь-якому разі у розробника повинен бути, так би мовити, активний GitHub. Круто, якщо твій акаунт поновлюється роботами.
- Чи можна потрапити у фронтенд після 40 років?
Ольга: У командах, з якими я працювала, все-таки були молоді люди. Front-end розробка — молода професія, тому спеціалістів, які зайшли у сферу 20 років тому, небагато. Я думаю, якщо у вас хороший бекграунд, на нього звернуть увагу.
Вікторія: У моїй поточній команді є люди 40+ та 50+. Це трапляється рідко, але в нас так. На мою думку, в європейських компаніях менше ейджизму, тому що там пізніше починають працювати в цій сфері.
Владислав: Це залежить конкретно від людини та, звісно, від вдачі. Новеньким trainee та junior 40+ важче конкурувати з молодшими, бо молодь краще сприймає нову інформацію. Але є багато програмістів за 40–50 років. Вони вже давно в професії, встигли пройти від junior, middle, senior до lead architect. Що старший, то досвідченіший.
- Чи зростатиме кількість варіантів стажування в Україні за квітень –– травень?
Ярослав: Маю радше припущення, ніж твердження. Ринок, зокрема стажування, підлаштовується під попит. Коли почалося повномасштабне вторгнення, а потім масові відключення світла, попит на роботу знизився. Роботодавці з-за кордону почали віддавати перевагу працівникам з інших країн, зі сприятливими для роботи умовами. Наразі наша ситуація стабілізується в контексті безперебійного доступу до електрики та інтернету. Мені здається, стажувань має ставати більше. Я впевнений, що їх стане більше за квітень –– травень, і ми це помітимо.
- Чи правда, що front-end у 2023 році — це лише React або подібні фреймворки, а прості технології не кодуються й не використовуються?
Ярослав: На мою думку, найпопулярнішим продовжить бути React. Що стосується JS, його використовуватимуть точково, щоб щось пофіксити. Прості технології –– HTML та CSS –– це основа.
Ольга: Зараз, мабуть, 80% вакансій ідуть з React, View або Angular. Інколи з JS та jQuery. Мене здивувало, що вакансії з WordPress продовжують бути актуальними, а також Tiddly, Webflow. Не всі, так би мовити, поважають конструктори вебсайтів, але вони дійсно й досі актуальні.
Вікторія: 5 років тому у 20% вакансій зазначали React або Angular, а зараз навпаки — добре, якщо у 20% не вказують. Тому варто вчитися.
Спікери:
Ольга Шемена — Front-end Developer в BrainRocket.
Владислав Єрмолаєв — Front-end Developer в InStandart.
Вікторія Комаровська — Front-end Developer в 6-Systems Sixt Group.
Модератор — Ярослав Ілляшенко, Front-end Developer в Howly (SKELAR).
Щоб зробити перші кроки у вебпрограмуванні, реєструйтесь на курс Front-end Beginning.
Щоб бути в курсі creative & tech ринку в Україні, підписуйтеся на твіттер Development & Data Science факультету.
