На лекції Олександр Трегуб та Гліб Капоріков говорять про те, чи є місце для штучного інтелекту в дизайні. Чи варто його розглядати як суперника, чи, може, як помічника у роботі? Як бути з авторським правом? Обговорюємо усі точки зору та питання від глядачів.
- Точка зору Гліба: скептик чи ентузіаст?
Я ентузіаст. Мені подобається тема штучного інтелекту, яка, до речі, розпочалася давно, просто зараз актуалізувалася. Для мене це інструмент, який може полегшити рутинну роботу, зробити її цікавішою, простішою.
- На якому етапі розвитку АІ зараз у сфері графічного та шрифтового дизайну?
Олександр: «Ми вже давно бачимо АІ в багатьох сферах життя. Ця технологія з’явилася не вчора. Взяти, до прикладу, літаки на автопілотах або керовані автомобілі. Зараз АІ це інструмент, який економить час, а не революція, де АІ все знищує».
Гліб: «Я би розділяв графічний і шрифтовий дизайн у цьому запитанні. У графічному дизайні все трошки більш зрозуміло. У нас є можливість генерувати зображення, і цим інструментом закривати велику частину задач. З АІ (як з особистим помічником, наприклад, ChatGPT) можна у швидкому режимі обговорити свої ідеї. Є багато суто технічних інструментів — домалювати картинку до потрібного розміру, додати пікселі тощо, і все це дуже швидко зробити за допомогою АІ».
Олександр: «Фотографія не померла, коли з’явився Photoshop, дизайн не помре, коли з’явився АІ».
Якщо раніше змагалися за те, хто зробить більш круту ілюстрацію, тепер змагаються за те, хто придумає більш круту ідею для ілюстрації. Задача тепер це не механічно малювати щось, не витрачати час та ресурс на відмальовку вручну, а придумувати ідеї в більших обсягах, і тестити їх, наприклад, у Midjourney.
- Розвиток АІ та графічний дизайн
Олександр: «Мені здається, що буде змінюватися підхід до графічного дизайну в цілому. Професія буде трансформуватися за принципом UX/UI дизайнерів, де задача — використовувати автоматизовану технологію та досягнути певного ефекту, емоційного або комерційного. Я навіть придумав термін — Esthetic Experience Design. Суть в тому, що в майбутньому все менше важитиме технічний фактор. Ми перейдемо у площину, де зможемо створювати що завгодно. А вимірювати успіх задачі будемо ступінню досягнутого ефекту від того, що створюємо.
Можна вже уявити аналоги Midjourney, які з’являтимуться для бренд дизайнерів — аналітичні інструменти, які будуть допомагати швидко виміряти емоційне враження. Дизайнер буде ніби артдиректором, режисером та аналітиком, буде вимірювати саме досвід, ефект».
- З чого почати, якщо ніколи не працювали в АІ дизайні?
Гліб: «Дайте собі відповідь, навіщо це потрібно. А далі починайте з експериментів, пробуйте, шукайте усі доступні інструменти. Почніть з Midjourney та Runway. Моя практика — я пишу однаковий промпт в різні інструменти і порівнюю результати. Також для старту варто розібратися, як працюють самі промпти. Оперувати певними даними, розумітися на стилях та історії мистецтва, аби задавати АІ правильні параметри для генерації зображення. А вчитися працювати з АІ як дизайнер майбутнього можна на курсах, наприклад, Creative Composition у Projector».
- Як базові задачі може вирішувати АІ у графдизайні?
З технічних операцій — можливість збільшити або домалювати зображення, вирізати тло за допомогою АІ тощо. Такі інструменти і надалі будуть імплементуватися в звичні для дизайнерів програми (Photoshop, Figma). Зараз ці та інші інструменти доступні усім, і, можливо, те, що зараз вважається професійною діяльністю, скоро буде доступним для кожного. Вхід у професію дизайнера стане простішим.
Робота дизайнерів полягає в тому, аби не створити якийсь об’єкт, а помістити його в певний контекст — як і у мистецтві. Від цього змінюється сприйняття об’єкту.
- Як зробити так, аби глядач не здогадався, що зображене створене у Midjourney, і воно цим не викликало негатив?
Треба писати чіткі хороші промпти, оформлювати стилістичні запити. Вивчайте механізм роботи АІ та експериментуйте. Читайте джерела про те, як люди генерують зображення, які промпти використовують. Робіть багато ітерацій зображення, аби досягнути потрібного результату — він навряд вийде з першого разу.
- АІ та авторське право
Авторське право захищає автора. У випадку зі штучним інтелектом цікаво розібратися, хто є автором зображення, якщо АІ створив його на основі вже існуючих зображень.
Питання авторського права виникло вперше, коли з’явилася фотографія. Хто є її автором — людина, яка придумала концепт фото, людина, що натиснула на кнопку фотоапарата, чи фотоапарат, який фізично створив зображення? Домовились, що автором є той, хто зробив найбільший внесок в ідею.
Коли ми говоримо про штучний інтелект, з’являється ще більше дійових осіб. Зараз існує думка, що автором зображення, створеним АІ, є той, хто ввів промпт (якщо ця особа користується ліцензованою версією АІ).
Щодо бази зображень, завантаженої, наприклад, у Midjourney — художник також може надихатися зображеннями інших художників, збирати цю базу у своїй голові і видавати вже свою роботу, натхненну іншими. АІ дозволяє уявити та створити зображення, де пересікатимуться різні художні стилі, які важко було б уявити поруч, і це цікава можливість.
- Чи варто боятися, що штучний інтелект замінить дизайнерів у майбутньому?
Буде змінюватися професія, і це нормально — будь-яка професія змінюється. Однак художники не зникли, коли з’явився фотоапарат. АІ буде пришвидшувати роботу дизайнерів у рутинних задачах. І навіть у роботою з ШІ теж треба витратити час, експериментувати, аби отримати якісне рішення, цікаве зображення.
У подальшому, коли АІ розвиватиметься — з’являтиметься більше можливостей його контролювати, покращувати його роботу, задавати більше умов для створення якісних зображень. Без тих помилок, які АІ може зробити у зображеннях зараз.
- До висновків
Гліб: «Не варто боятися штучного інтелекту. Варто з ним експериментувати, пробувати і зрозуміти, де вам цікаво з ним працювати. Ставитись до нього як до інструменту — бо насправді уся робота відбуватиметься у вас в голові, а якими інструментами її втілювати — ваша справа».
Олександр: «Не ділімося на песимістів та оптимістів. Маємо розуміти, що АІ принесе як багато хорошого у професію, так і багато труднощів, принесе і позитив, і загрози. Посилить конкуренцію. Ми точно адаптуємося, знайдемо нові сфери роботи. Зараз час для того, аби розширювати кругозір, розширювати своє мислення, формувати суб’єктивну точку зору. Нам потрібен певний інтерес до майбутнього, його не варто ігнорувати».
Спікери:
Олександр Трегуб — co-CEO Projector, дизайнер, видавець Telegraf.Design, автор айдентики Міністерства освіти та науки, співавтор альтернативного логотипу Києва, куратор редизайну Молодого театру.
Гліб Капоріков — графічний та книжковий дизайнер. Співзасновник LLIWELL branding agency, дизайн-директор у Projector, креативний директор Telegraf.Design.
Вчимося бути дизайнерами, ілюстраторами й артдиректорами майбутнього на курсі Creative Composition.
