Inside Out: Андрій Бармалій про ребрендинг бару Alchemist

Що всередині

•Як зберегти ідентичність бренду в ребрендингу — і чому це важливіше за «свіжий старт»

•Як збирати референси та чому після збору варто на тиждень забути про них

•Як виглядала мудборд-презентація для замовника і як студія структурує перший показ

•Від концепту до фінального рішення: як народилися логотип, знак і емблема Alchemist

•Нестандартні рішення: меню з двох частин, металеві столи з травленням, егламізе

•Як влаштований брендбук студії: структура, Dropbox, технічні завдання для друку

Для кого цей матеріал

•Вебдизайнерів і брендингових дизайнерів, яким цікаво побачити реальний процес зсередини

•Артдиректорів, які шукають підходи до роботи з «важкою спадщиною» бренду

•Студій і фрілансерів, яким цікаво, як організовується робочий процес і що входить у фінальний пакет

•Усіх, хто хоче зрозуміти, як дизайн виходить за межі екрану — в інтер'єр, меню і фізичні матеріали

Вихідна точка: замовник із десятирічною історією

Alchemist — бар, який на момент початку ребрендингу працював вісім-десять років. У них був логотип із персонажем — «дідом», намальованим у старому стилі. Самі клієнти добре розуміли, що він виглядає олдскульно — але водночас відчували з ним зв'язок як із частиною своєї ідентичності.

Запит замовника звучав так: освіжити, стати сучаснішими — але не відриватись від того, що вже є. Не «зробити заново», а «переосмислити». Саме такі кейси — найцікавіші в ребрендингу.

Є поширена дизайнерська амбіція: прийти на проєкт і «забити на все, що було до цього». Але ця стратегія ігнорує головне — попередня ідентичність формувала довіру і впізнаваність роками. Зберегти цю нитку, одночасно оновивши форму — значно складніше і значно цінніше, ніж почати з чистого аркуша.

Принцип: Ребрендинг — це не перезапуск. Це діалог між тим, ким бренд вже є, і тим, ким він хоче стати. Ігнорувати першу частину — значить втратити те, що вже зароблено.

Збір референсів: бездумно — і потім тиждень без них

Перший етап роботи — збір референсів. Підхід студії: збирати бездумно все, що резонує в контексті проєкту. Будь-який інструмент підходить — папка, Pinterest, будь-що. Головне — не фільтрувати на ходу і не відкидати те, що здається нелогічним.

Для Alchemist збирали езотеричні зображення, алхімічну графіку, старовинні штампи, офортні ілюстрації. Одне конкретне зображення з тієї підбірки суттєво вплинуло на фінальний вигляд бренду.

Після збору — зупинитися. Взяти тиждень, щоб більше не дивитися на матеріал. Він «вариться» в голові. Повернувшись, відібрати те, що резонує найбільше з усієї маси. Тільки після цього відібрані зображення потрапляють у мудборд.

Принцип: Тиждень паузи після збору референсів — не прокрастинація. Це частина процесу: мозок продовжує відбір, навіть коли ти не дивишся на екран.

Перша презентація замовнику: артборди замість слайдів

Студія не робить великих формальних презентацій для першого показу мудборду. Замість цього — артборди в Figma, де кожен артборд відповідає певній ідеї або напряму. Все на одній поверхні, без зайвих переходів.

Перший показ для Alchemist містив кілька напрямків одночасно:

•Структура логотипу — текстова частина плюс знак, які можуть використовуватися разом і окремо

•Варіанти знаку — або на основі літери «А», або монограма з кількох літер, або більш мінімалістичний лінійний підхід навколо коктейлю

•Дід у новій техніці — відмальований у стилі штампу, вписаний у нову форму знаку

•Шрифтові напрямки — згруповані за ідеєю: витончені антикви, брускові форми, мінімалістичні гротески

•Кольори і техніки — чорний, сірий, мідний; сліпе тиснення, штампи, шорсткий папір

•Два варіанти ілюстрацій — лінійний стиль і стиль офорту з тінями та «алхімічними абракадабрами»

•Два варіанти меню — книжкова структура з відкидною частиною або меню на кільцях

Замовник дивився, коментував, і після зворотного зв'язку студія розуміла, у якому з напрямків рухатися далі.

Принцип: Перший показ — це не презентація готового рішення. Це запрошення замовника до вибору напряму. Чим зрозуміліша структура артбордів, тим точніший зворотний зв'язок.

Від концепту до фінального рішення

Після першого показу і коментарів замовника почалася безпосередня робота. Дизайнер студії Наташа працювала з першим файлом: пробувала шрифтові рішення, форми знаку, шукала напрям.

У процесі з'явились дві ключові форми, які стали основою всього: літера «А» і восьмикутник (октагон). Октагональна форма потім пройшла через увесь проєкт — від логотипу до форми столів в інтер'єрі.

Паралельно студія використовувала AI-генерацію для підбору ілюстрацій. Для Alchemist це спрацювало особливо органічно: алхімічна тематика саме тоді добре виходила в AI завдяки специфічній «абракадабрі», яку інструменти видавали — і ця непередбачуваність стала перевагою, а не проблемою.

У підсумку сформувалась система айдентики з трьох складників:

•Логотип — фірмова композиція з шрифтами

•Знак — самостійний елемент, що використовується окремо

•Емблема — розширена версія зі знаком і зображенням діда, відмальованого в новій техніці

Принцип: Хороша система айдентики — це не один логотип, а набір елементів з чіткими правилами використання. Логотип, знак і емблема вирішують різні завдання і мають різні контексти застосування.

Нестандартні рішення: меню, столи, егламізе

Найцікавіша частина проєкту — рішення, які вийшли далеко за межі класичного брендингу.

Меню з двох частин

Меню Alchemist вирішено як два незалежних документи в одній обкладинці. Перша частина — «бібліотека коктейлів»: детальні описи кожного напою, легенди, історії — але без цін. Друга частина — прайс-аркуш, оформлений як таблиця у стилі таблиці Менделєєва.

Логіка проста: описи коктейлів не змінюються, а ціни — так. Коли ціни потрібно оновити, передруковується лише один аркуш, а не все меню цілком. Обкладинка зі сліпим тисненням, шорстка на дотик.

Металеві столи з кислотним травленням

Інтер'єр бару — стриманий, якісний, мінімалістичний. Щоб додати точкові акценти, студія запропонувала особливі столи. Форма столів — восьмикутна, та сама октагональна, що й у знаку. Всередині кожного столу — металева пластина з алхімічними композиціями.

Техніка виготовлення: кислотне травлення — заглиблення, де кислота «виїла» метал, він потемнів і покрився подряпинами. Результат виглядає як старовинний артефакт, але зроблений під конкретний проєкт. Зображення збирались зі стоків і компонувались у власні композиції.

Егломізе — золочення на склі

Два-три столи зі скляними стільницями оформлені в техніці егломізе: золочення сусальним золотом або фольгою з боку зворотного боку скла. Техніка широко використовується в Європі для вітринного оформлення.

Для реалізації запросили майстриню з Мадрида, яка спеціально приїхала під проєкт. Шовкодрук із зображеннями на скло виконував окремий майстер — Женя. Разом вони нанесли ілюстрації і золочення з розводами ручної роботи. В реальності це блищить так, що фотографії не передають повного ефекту.

Інші деталі

•Костери — з прозорим тисненням і містичними ілюстраціями

•Spill stop — килимки на барну стійку, на яких готують коктейлі, також оформлені в дусі закладу

•Денсфлор — металева композиція півтора метра в діаметрі на підлозі танцмайданчика з написом «Свято для єретиків»

•Вивіска при вході — вже існувала до ребрендингу і виглядала настільки органічно, що студія вирішила її не чіпати, попри те що шрифт не відповідає новій системі

Принцип: Дизайн закладу — це не лише айдентика на папері. Коли він доходить до столів, підлоги і дверей, він стає частиною досвіду. Деталь, яку помічаєш, коли вже сів — коштує більше, ніж вивіска зовні.

Брендбук: як влаштований фінальний пакет

Після проробки всіх елементів усе фіксується в брендбуку. У студії він оформлений як вебсайт із двома розділами: фірмові константи і правила використання.

Константи — логотипи, знаки, емблеми — збережені в Dropbox і доступні за прямим посиланням із брендбуку. Правила використання описують, як і де можна застосовувати кожен елемент.

Окремий розділ — макети для реалізації. Для кожного носія є технічне завдання для друку: який папір, яка техніка, які параметри файлу. Усе підготовлено так, щоб замовник або підрядник міг запустити виробництво без додаткових питань.

Принцип: Брендбук без технічних завдань для друку — це половина роботи. Замовник отримує не просто правила, а готовий інструмент для реалізації.