Blog
/
all articles
/
П'ять рис українського дизайну, про які ви не замислювалися
У цій статті:

Дизайнери, які не знають історії, ризикують бути обмеженими лише петриківськими розписами та шароварництвом. Щоб цього не сталося, треба говорити про своє, поширювати більше підходів, кристалізувати неповторний український стиль. Почнемо?

Я виокремила п’ять рис українського дизайну та дібрала приклади з мистецтва та архітектури. Нехай ця коротка нотатка стане вам у нагоді, коли рука потягнеться намалювати ще одного козака чи півника.

Дисклеймер: я не проти козаків, півників і ТГШ, однак час копнути глибше, якщо ви хочете нести у світ український дизайн з його багатогранністю та неповторністю.

Риса 1. Синестетичність

Це підхід, спрямований на створення багатогранного враження, що впливає на всі відчуття реципієнта. У ньому ми поєднуємо візуальні, аудіальні і тактильні елементи, які формують глибокий емоційний зв’язок і забезпечують повноцінний досвід до взаємодії з витвором мистецтва.

Яскравий приклад — архітектор-модерніст Флоріан Ілліч Юр'єв та його колірна абетка.

Юр'єв Флоріан: «Система кольорових тональностей» / «Кольоровий реквієм» / Кольоропис «Вокалізація тунгуської пісні»

Не знати Юр'єва — гріх. Швиденько виправляйтеся й біжіть дивитися документальну стрічку «Нескінченність за Флоріаном», а ми переходимо до другої риси.

Риса 2. Філосинергізм

Риса, що відображає колективний дух творчості, де співпраця і синергія ідей є ключовими. Характеризується залученням різних фахівців та ентузіастів у спільні проєкти й хакатони, що дозволяє досягати видатних результатів навіть за обмежених ресурсів.

Про філосинергізм неможливо говорити без згадки Бойчукістів — учнів і послідовників Михайла Бойчука. Бойчук прагнув реформувати українське мистецтво і створити новий український стиль, який мав стати справді національним та глибоко увійти у повсякденний побут людини.

Іван Падалка «Збирання помідорів» / Софія Налепинська-Бойчук «Дівчата з книжкою»

Риса 3. Мімезис

Українці не просто запозичують ідеї — вони їх глибоко аналізують, осмислюють та інтегрують у власні проєкти.

У процесі роботи ми доповнюємо існуючі концепції, додаючи свій унікальний погляд та творчий підхід. Це забезпечує створення автентичних рішень. Погляньте на роботи Василя Єрмилова 1920-х років — хіба не можна визнати їх унікальними шедеврами?

Василь Єрмилов: обкладинка журнала «Авангард» / Ескіз оформлення цигаркової коробки

Риса 4. Еклектичність

Український дизайн характеризується сміливим поєднанням різних стилів, форм та культурних впливів. 

Ми експериментуємо з різноманітними елементами, залишаючись при цьому послідовними в основній ідеї та концепції. Така строкатість форм при збереженні єдиного ядра надає нашим роботам глибину та багатогранність.

Камʼяниця Бандінеллі у Львові

Риса 5. Панморфізм

Ми проводимо численні комбінаторні експерименти в межах визначеної форми чи концепції, і це дозволяє формувати індивідуальний стиль, який відображає унікальність місця або явища. При цьому ми зберігаємо загальну стилістику, що забезпечує впізнаваність та цілісність.

Ми почали цю розмову з Флоріана Юр'єва, ним і закінчимо. Яскравий приклад панморфізму — будинок «Літаюча тарілка», побудована 1971 року за його проєктом (спільно з Левом Новиковим).

Будинок «Літаюча тарілка» у Києві

Насмільтеся дослідити

Якщо ви будете достатньо сміливими, щоб копнути глибше й дізнатися більше про будь-який згаданий приклад чи персоналію, ви побачите, що представники справжнього українського дизайну були не тільки дизайнерами. Вони і музики, і архітектори, і поети і навіть скульптори. Хочете транслювати світу український дизайн? Почніть розвивати всі грані своєї особистості.

ще цікаве
для вас
%
000.00
/ updated /