Перший номер «Синтетики» присвячений нейромережам
та штучному інтелекту. «Синтетика» — журнал про вплив технологій на наше життя. На культуру, гроші, здоров’я,
на наші small talks з колегами та на глобальні уявлення про майбутнє. «Синтетика» підіймає актуальні теми
зі світу інновацій та вільно розглядає їх з різних куточків зору: від світоглядних питань до побутових дрібниць.
«ШІ людського рівня» поки залишимо сфері наукової фантастики. У журналі ж зосередимося на тих технологіях
та інструментах, що вже є частиною нашого життя. Розберемося в різних їхніх аспектах, варіантах застосування, можливостях та викликах.
Журнал «Синтетика» надихає сміливо рухатися у майбутнє й перетворювати його на яскраве теперішнє. Не боятися експериментів, а синтезувати технології
й людяність у бажану реальність.
Воля — це українська унікальність. Поєднання свободи та внутрішньої сили. Will + Freedom. Це суміш найпривабливіших рис українців: стійкості, енергії, творчості й рішучості. Воля — це українська суперсила. У журналі розкажемо й покажемо, як найвиразніші ознаки Волі проявляються в дизайні, мистецтві, побуті й інших сферах українського життя.
Попередній випуск був про війну. Цей — про те, що гарантує нам перемогу.
Які питання розглядаємо у першому випуску журналу «Синтетика»:
Від команди, яка створила
бестселер Telegraf.Креатив у війні
та Telegraf. Воля.
Який образ найточніше передає дух волі? Образ птаха.
Ми зібрали силуети українських птахів із давніми символічними значеннями. Птахи в клітці знають цінність свободи, бо жили в неволі. Як і українці. Гортаючи сторінки журналу, читачі зможуть ніби випустити всіх птахів з неволі, відчинивши ґрати. Звільнені птахи полинуть у небо, звідки видно і лани, і кручі, і минуле, і майбутнє.
Видно, як у степу сидить під дубом козак Мамай, бавить люльку й грає на кобзі. Козак Мамай –– справжній символ вільної особистості, яка любить, мріє, а головне –– діє, живе. Його образ оточений атрибутами-символами. Це завжди осідланий кінь, спис вістрям догори; маґурка, яка ідентифікує вільну людину; люлька як символ мудрості пляшка вина, що алегорично вказує на змінений стан свідомості — стан війни. На кожен атрибут ми додали елемент родових гербів українських гетьманів. У такий спосіб віддаємо шану тяглості Волі, яка природно тече в нашій крові.
Нейромережі допомогли створити усі ілюстрації в номері, автоматизувати процес створення графіки, а ще вигадати назву видання.
Обкладинка журналу містить промпт — найпоширеніший нині спосіб взаємодії людини зі штучним інтелектом. Результат промпту видно щойно відкривається журнал — нас зустрічає «обличчя штучного інтелекту», одне
з нескінченно можливих. Таким чином все, що відбувається між першою
й останньою сторінкою номера ніби вміщується «в голові» умовного уособлення ШІ.
Комбінація синього та неоново-зеленого підсилює «синтетичний ефект» нової ери технологій.
А унікальна модифікація орнаменту
на кожному розвороті є метафорою нескінченності варіантів генерацій навіть в рамках єдиного запиту.
Особливості друку: відкритий корінець, тиснення фольгою на обкладинці.
Керівниця проєкту:
Креативний директор:
Редакторки:
Автори:
Коректорка:
Дизайн:
Верстка:
Ілюстрації:
Засновник:
Видавець:
Projector Publishing
ТОВ «ПРОДЖЕКТОР»
DOU.UA
Видавці:
Головна редактор:
Автори:
Літературна редакторка:
Дизайнери:
Фотографка:
коментарі
Саша Трегуб
CEO Projector Creative&Tech Online Institute, видавець Telegraf.Design
«Україна здивувала та зацікавила світ… Інколи ми самі не усвідомлюємо, які потужні риси маємо. Яку привабливу для світу маємо сучасну українську естетику, здатну збагатити його. А разом з естетикою — невіддільну від неї філософію, що дає сили бути щасливими навіть за темних часів. За якими обов’язково настають світлі».
Катерина Прокопенко
волонтерка, ілюстраторка
«Азов» для мене — це справжній героїчний епос. Вони боролися за нас усіх. Покосили велику кількість противника, але самі опинились у пеклі. Вони зробили все, щоб я жила. Тому борюся як можу, щоб витягнути їх із пекла на волю».
Олександра Корчевська-Цехош
CEO Projector Creative&Tech Online Institute, видавець Telegraf.Design
«Бути серед багатьох впливів, у центрі історичних подій – це завжди випробування ідентичності на міцність. На цей пограничний стан в українців сформувалася радикальна відповідь, внутрішній намір: бути сміливими, щоби бути собою».
Мстислав Банік
керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифри
«Рушійною силою українців є, зокрема, винахідливість. Ми маємо величезний креативний потенціал та здатність виходити з того, що є».
Дмитро Сухолиткий-Собчук
режисер
«Ми маємо рухатися від синдрому вцілілого до відчуття відповідальності. Адже хтось поклав своє життя, щоб ти робив тут і зараз усе, аби посилювати та примножувати здобуте. Це про зміну парадигми: від жертовності до вдячності».