Кирило Ткачов заснував шрифтовий фестиваль «Простір літер» та відому дизайн студію AlfaBravo. Серед розробок Кирила логотипи для Ukrainer, Zaxidfest, Book Forum, Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури України, шрифти для Львівщини, Луцька, Дніпра, Comfy, Ukraine Now. Також Кирило курує шрифтовий курс у Проджекторі Sans Serif Fonts.

За освітою він графічний дизайнер. Кирило вважає, що графічному дизайнеру зробити крок в бік шрифтового дизайну — це не так вже й далеко. Графічний дизайнер часто робить логотипи або окремі написи — і це нормально. Інша справа, що можна спеціалізуватися саме на шрифтах. За словами Ткачова, шрифтовий дизайнер — це той же графічний дизайнер, але зі своїм специфічним набором знань — значно глибшим в шрифтовій галузі.

Шрифтовий дизайнер спеціалізується на створенні букв, це різновид графічного дизайнера. Два основних напрямки, з якими працює шрифтовий дизайнер — розробка шрифтових гарнітур і розробка логотипів. Крім них можуть бути вужчі напрямки, пов'язані з дизайном обкладинок або окремими написами.

Сьогодні замовники можуть приходити з абсолютно різних галузей. Шрифти дозволяють підкреслити індивідуальність компанії або продукту. Частіше за все мова йде про шрифти для брендингу. Нерідко розробляю шрифти та логотипи комп'ютерних ігор.

Взагалі, якщо говорити про замовлення останніх двох років, то частіше звертаються за логотипом, на другому місці — шрифти для брендингу, а далі — шрифти для книг, комп'ютерних продуктів, і значно рідше приходять замовлення на шрифти для журналів. Також це можуть бути державні структури. В останні кілька років таких розробок було чимало.

Перший етап — обговорення. Найкраще заздалегідь прописати та закласти в бюджет можливість нормальної попередньої консультації й підготовки пропозиції, щоб потім не доводилося нічого допрацьовувати та переробляти.

Другий етап — пошук. На цьому етапі ми пробуємо різні стилістичні ходи. Наприклад, ми визначилися з тим, який хочемо шрифт, скільки буде накреслень, але у нас є варіанти того, як він може виглядати. Ми розглядаємо варіанти на невеликих обсягах тексту і тільки після цього приступаємо до подальшої роботи.

Якщо нам потрібна велика гарнітура, яка складається не з 1-2 накреслень, а з 5-10 і більше, тоді ми повинні обговорити, які саме накреслення виникають першими, а які затверджуються потім. Наприклад, у нас є крайні позиції: найсвітліша, найжирніша й проміжні. Ми створюємо їх і після того, як їх стверджують ми робимо проміжне накреслення, після — все це стверджується ще раз. Зазвичай у нас є кілька етапів, на яких можна вносити свої корективи в розробку шрифту.

В середньому потрібно готуватися до того, що розробка шрифту займає 2-3 місяці, в залежності від складності. Великі гарнітури розробляються рік або два. Але якщо є запит на швидкість, а шрифт не дуже складний, то можна вкластися в місяць.

Проєкт може затягуватися через численні етапи тестування нової гарнітури. Наприклад, є два етапи тестування: якщо компанія велика, я спочатку передаю результат відповідальній особі (артдиректору), потім дизайнери компанії тестують шрифт і дають свої відгуки. Між цими процесами та зворотним зв'язком про результати тестування може пройти чимало часу.

Коли ми виконуємо замовлення на логотип, то намагаємося чітко описати кількість правок, а в шрифті це завжди плаваюча цифра. Жорстких стандартів у нас поки немає, тому що сам ринок для нас ще досить новий — багато завдань доводиться вирішувати вперше. Іноді буває, що завдання починає розширюватися в процесі роботи, ми вносимо додаткові правки й так далі. В такому випадку ми намагаємося обговорити ситуацію і знайти точки дотику, щоб всі були задоволені.

Основний ринок — український. Частково тому, що я не зовсім знаю, як працювати із західним ринком. Такі клієнти іноді з'являються, але поки що вони не роблять погоди для мене або для компанії AlfaBravo. З українськими клієнтами працювати простіше. Плюс ти можеш бачити результат своєї роботи десь навколо себе. Все це приємно тим, що ти бачиш, як твоя робота живе, розвивається і здійснює вплив. А коли твій шрифт йде в Америку, Швейцарію чи кудись ще — може, по грошах це й вигідніше, але по особистій зацікавленості такі проєкти чіпляють менше.

В цілому, якщо проєкт нам дуже подобається, ми намагаємося йти на поступки щодо ціни. Це стосується співпраці з українськими клієнтами. Я завжди кажу що з одного боку, я ніколи не працюю безкоштовно, а з іншого — якщо клієнт цікавий, можна йти на якісь поступки. Наприклад, якщо це державна компанія з маленьким бюджетом, а сам проєкт мені цікавий.

Досить зручно бути фрилансером або працювати удвох. Але, над одним проєктом в AlfaBravo зараз працює 5 дизайнерів (велика цікава гарнітура).

Поки ми не бачимо настільки великого потоку замовлень, щоб організовувати велике агентство. Але в перспективі я сподіваюся, що обсяг замовлень виросте достатньо, щоб було кілька штатних дизайнерів і артдиректорів. Щоб можна було делегувати багато процесів, які зараз доводиться контролювати особисто. Попри те, що рік був непростий, все одно є тенденція на зростання кількості замовлень — і це радує.

Можливо, в компанії, у якої є постійний попит на шрифти, шрифтовий дизайнер може бути в штаті. Я можу собі уявити, що така потреба може виникнути у брендинговому агентстві, для якого пропозиція по розробці фірмового шрифту є постійною.

На першому місці — посидючість. Шрифт вимагає довгої кропіткої роботи й на курсах помітно, що не всі витримують сидіння над одним шрифтом в різних його накресленнях — це стомлює.

Друге — увага, зосередженість, можливість медитувати, зануритися в букви й не відриватися ні на що. Далі, розуміння деяких традицій, які в ньому закладені. Навіть якщо шрифти новаторські, модні — їх важко зробити без розуміння всього контексту розвитку шрифту за останні кілька століть.

Тому, мені здається, що шрифтовий дизайн за своїм типом — один з найбільш консервативних. Я не знаю, де ще настільки сильно традиція впливає на результат.

Власні шрифти позбавляють проблеми з ліцензіями. Коли компанія росте, її потреби в шрифтах теж можуть досить швидко змінюватися. І тоді їм потрібно купувати розширену ліцензію, а це буває дуже дорого. Замовляючи шрифт, клієнти просто отримують свій, використовують його де необхідно і не думають про такі проблеми.

Припустимо, є потреба в певній кількості трансляцій на Youtube або переглядів на сайті. Коли мова йде про тисячі — це не сильно впливає на вартість, але коли про мільйони — це досить збільшує вартість ліцензії.

Більшість наших шрифтових дизайнерів не мають спеціальної освіти й можна сказати, що всьому реально навчитися самостійно без шкіл і курсів. З іншого боку, коли з'явився курс в Projector — відразу стало більше тих, кому це цікаво, з'явилося більше нових осіб, які можуть запропонувати своє бачення букв. Це цікаво і значно прискорює процес. На курсі ти можеш отримати протягом півтора-двох місяців той обсяг знань, до якого сам йтимеш кілька років.

Зараз альтернативи шрифтовому курсу Sans Serif Fonts в Projector я не бачу — він дещо унікальний. Але є суміжні заняття, які можуть бути пов'язані з розробкою логотипу, леттерингом або каліграфією — це дуже близько і від цього простіше зробити крок в сторону проєктування шрифтів і написів.

Ви можете відвідувати курси або окремі заняття, воркшопи — все це допомагає і показує букви в різних підходах до них. Не можна сказати, що багато людей після каліграфії почали робити шрифти, але і таке буває — коли виникає необхідність спробувати свої сили або приходить розуміння, що ті ж букви, які людина пише пером, можна векторизувати, після чого зібрати готовий шрифт.

Комусь в розробці шрифту може допомагати програмування. В цьому випадку можуть виникати шрифти, в яких основна ставка буде не на малюнок букв, а на особливі запрограмовані фішки: поведінку шрифту, цікавіші тематичні заміни.

Можна працювати в брендинговому агентстві. Там ваша робота буде пов'язана з розробкою логотипів, а також буде спрямована на типографію, ви зможете більш якісно підходити до підбору шрифтів, краще їх розуміти та відчувати. Можна пошукати роботу, яка б була пов'язана з рекламою або титрами фільмів — будь-які сфери, де є робота з текстом. Зазвичай шрифтовий дизайнер набагато краще відчуває і розуміє, що підходить, а що ні, знаходить проблеми в шрифті, аналізує, чому він працює або не працює. Наприклад, при перекладі фільмів й афіш ми часто бачимо неякісну роботу зі шрифтами — неадекватний підбір і дисгармонійність. Мені здається, що кіноіндустрія дуже потребує нормальних шрифтових дизайнерів.

З українськими дизайнерами все просто: не так вже й багато колег, які цим займаються, тому стежиш практично за всіма. Це Андрій Шевченко, Дмитро Растворцев, Андрій Константинов і студія Mint Type, Геннадій Заречнюк, Богдан Гдаль, Віктор Харик. Останнім часом не були досить активними Сергій Ткаченко та Лук'ян Турецький, але стежити варто. Це основні учасники процесу, але при цьому також є люди, які час від часу роблять щось цікаве. Що стосується закордонних студій — не можу сказати, що я часто дивлюся їх, але час від часу можу подивитися, що нового виникає у британської компанії Dalton Maag, можу подивитися, що новенького вийшло в американця Джеремі Мікеля (Jeremy Mickel), що цікавенького пропонують різні сайти, наприклад, Future Fonts. Там пропонують купувати шрифти до того як вони вийшли, через попередній продаж — це набагато дешевше. Ми в AlfaBravo теж таке практикуємо. Крім цього, на Future Fonts виникають досить модні й свіжі рішення, там немає консервативних шрифтів. Також там можна побачити класні варіанти польського дизайну шрифтів — вони мені дуже подобаються.

Ми говоримо про передачу прав на комерційне застосування. Прописуємо, що авторські права завжди залишаються при мені, але питання про те, коли опублікувати, де і в якому контексті, може обговорюватися окремо. Найчастіше, коли ми спілкуємося з клієнтом на предмет того, чи хоче він «дешевше та ексклюзив на 5 років», «дорожче та ексклюзив на 10 років» або ще дорожче і «ексклюзив назавжди». Клієнти частіше вибирають останній варіант.

Напевно, якби вся робота шрифтового дизайнера зводилася до вивчення традицій — було б нудно і нецікаво. Це скоріше такий плацдарм, на якому базуються багато рішень, але вони тебе не сильно зобов'язують. Ти повинен розуміти, відчувати, але порушувати правила не заборонено. Мені подобається, що в нашому розпорядженні є величезна кількість матеріалів, на які ти можеш спиратися, а з іншого — можливість ці правила порушувати й експериментувати. Мені якраз подобається ось так лавірувати, перемикаючись між крайнощами: традиційністю та експериментальністю.