У першій частині нашого дослідження ми вже розповідали про проблему розподілу людей на технарів та гуманітаріїв. Там же дали кілька причин інформатикам і фізикам цікавитися культурою та соціологією. Отож сьогодні ми продовжуємо, і цього разу розкажемо, навіщо соціогуманітаріям вивчати точні науки. Якщо ви добре пам'ятаєте свою першу двійку з фізики (а також другу, третю та останню) — читайте обов'язково. Якщо ж у вас з фізикою все було ок — читайте теж, щоб знати, як допомогти ближньому.

Насамперед нагадаємо, що ми не вважаємо два вищезгаданих сприйняття реальності принципово різними. Навпаки — для розвитку особистості рекомендуємо цікавитися ще й тими галузями знань, які виходять за межі звичного для вас світогляду. Ви ж, напевно, і самі розумієте, що такий підхід допоможе мислити більш системно, знаходити нестандартні рішення проблем, краще розуміти світ і один одного.

Або принаймні намагатися зрозуміти один одного.

І все ж, щоб ви не мали жодних сумнівів у користі точних наук для соціогуманітаріїв, от кілька причин зазирнути в інший світ.

1. Вічний Цукерберг

Після відомих скандалів із Cambridge Analytica (зі збором і перепродажем користувацьких даних третім компаніям) відбувалися слухання в Конгресі США. На них викликали Марка Цукерберга — одного з розробників та засновника Facebook. Він відповідав на деякі питання конгресменів. Після цього виступу мережу заповнили меми. Найкращий з них — Цукерберг пояснює членам Конгресу, як працює інтернет. До чого це ми? До того, що люди, які намагаються регулювати мережу і впроваджувати закони щодо неї, не знають, як інтернет працює. Звісно, їм варто було б це розуміти. Щоб написати такий закон, потрібно знати, які існують технічні обмеження і технічні можливості інтернету. Де специфіка роботи, а де забаганки компаній. Отож варто усвідомлювати, що технології стали частиною нашого життя, і ми не можемо їх ігнорувати. Цікавтеся технологіями.

2. Марс кличе

У попередній статті ми вже згадували про марсіанські колонії. Коротко нагадаємо: SpaceX обіцяють нам політ на Марс; якщо все буде добре, з часом там з'являться колонії людей. Отже, мешканцям цих колоній потрібно буде будувати політичну систему, соціальну структуру тощо. Очевидно, люди будуть сильно залежати від технологій (наприклад, кисневі апарати). Що це означає? Що правила й обмеження для мешканців будуть тісно з ними пов'язаними. Отож ми не зможемо спиратися тільки на той політичний і соціальний досвід, який вже маємо. Потрібно буде знати технології і ті обмеження, які вони накладатимуть на наші життя. Уявіть собі, який дивовижний досвід ми могли б отримати — побудувати суспільство з нуля. Це може мати гарний результат або провалитися. Робимо висновки, друзі.

3. Світле майбутнє

Отже, ми живемо в час швидкого розвитку технологій. Сьогодні стають реальними раніше виключно теоретичні філософські питання, як, наприклад, проблема вагонетки (trolley problem). Вона була сформульована в 1967 році англійською філософинею Філіппою Фут. У чому її суть? Уявімо, що по рельсах мчить вагонетка, а на її шляху прив'язані п'ятеро людей. Якщо бездіяти, вони загинуть. Однак ви можете перевести стрілку і направити вагонетку на інший шлях, де прив'язана лише одна людина. Як ви вчинете? Дозволите загинути п'ятьом чи візьмете на себе відповідальність за смерть одного? Інших варіантів немає. Хоч як дивно, цей експеримент сьогодні є актуальним. Із винайденням безпілотного автомобіля постало питання: чиє життя у випадку аварійної ситуації принесе в жертву машина — пасажира чи пішохода, якщо іншого вибору немає? Як бачимо, часом гуманітарна тема виявляється важливою і в галузі техніки. І так, це наше майбутнє, тож варто знати, куди прямують технології.

4. На всі руки майстер

Може здатися, що ми закликаємо вас до повної універсальності і «неспеціалізації» — насправді ні. Звісно, неможливо добре розбиратись у всьому. І так, мати свою стежечку — це чудово. Втім, у той же час варто було б опанувати і базові знання з інших дисциплін. Наведемо приклад з авіації. Пілот має основну функцію — вести літак, керувати ним. Але він не зможе стати успішним, навіть не отримає посвідчення пілота, якщо обмежиться тільки цими знаннями. Є жарт, що пілот має знатися ще й на навігації, інженерії, метеорології, бути хорошим HR-ом і мати ще принаймні декілька soft skills. З іншого боку, це не такий вже й жарт. От, наприклад, аварійна посадка літака. Часто ситуація закінчується добре, якщо командир та екіпаж успішно співпрацюють один з одним. А це навички комунікації. Отже, додаткові знання дійсно можуть стати в пригоді.

Щоб підбити підсумки, розповімо вам про одну модну зараз ідею для саморозвитку — T-shape. Суть її полягає в тому, щоб розвиватися, наче літеркою «Т». Вертикальна лінія — це ваші центральні навички, основа. Горизонталь — ширина погляду, додаткові знання. Така схема дуже допомагає у креативній роботі, генеруванні нових ідей, системності мислення. А це, погодьтеся, важливо в наші часи.

Отже, маємо надію, що тепер ви дозволите собі досліджувати світ у всій його повноті і складності (та самі станете складнішими). А ми залюбки вам у цьому допоможемо. Нагадуємо або кажемо вперше: у Projector є чимало курсів, де ви опануєте точні науки, а в Humanitarium можна поповнити запас знань із соціогуманітаристики.

Тож до зустрічі?