Як вчити продуктовий менеджмент: три історії випускників Професіуму

До навчання я була менеджеркою з підтримки клієнтів у компанії Be.Live. Працювала над якісним 24/7 сервісом, управляла командою та комунікувала з іншими відділами (маркетинговий, продуктовий та інші). З часом я зрозуміла, що на своїй посаді вже досягла якоїсь стелі та захотіла рухатися далі. Тоді продуктова стежка мене приваблювала найбільше. Я дізналася про Професіум та загорілася ідеєю вступити, бо здавалося, що не знаю і не вмію нічого релевантного для нової ролі. Формат річного навчання приваблював як альтернатива освіті в університеті, але водночас я хотіла мати прикладний досвід.

Мій професійний досвід завжди стосувався трьох складових: розробка, дизайн та маркетинг. В інституті я вчилася на факультеті інформаційних технологій, паралельно працювала програмісткою підтримки, захопилася веб-дизайном та згодом захоплення переросло у студію веб-розробки з подальшим розвитком в рекламне агентство. Тоді в ролі менеджерки я займалася всім: від збору вимог до аналізу ефективності. Я вигоріла, закрила бізнес та після піврічної відпустки повернулася в найм.

Мої посади мали різні назви: бізнес або продакт аналітикиня, проджект чи маркетинг менеджерка. Але вся суть зводилася до CustDev'у, збору вимог і перетворення їх на результат розробки. Коли я вперше побачила сторінку Професіуму, подумала: «Вау, те, чим я займаюся останні 7 років, має назву!». Я зрозуміла, що виконую не роль, а вінегрет напрямків. А програма пропонувала структуру, життєво необхідні теми та лекторів, за якими я стежу в новинній стрічці. У сфері ІТ, одній з найбільш динамічних, я звикла до постійного навчання і після кількох тижнів роздумів таки подалася.

До Професіуму я працював у Genesis — займався монетизацією веб-ресурсів і додатків на ринках, що розвиваються. Згодом я почав думати про світчерство. Мені пощастило знати Ігоря Соколова, відомого у продуктовій тусовці спеціаліста. Подальший напрям окреслився чітко. Але з'явилося класичне запитання «Що почитати?» і класична відповідь «Нічого». Я почав шукати роботу, потрапив у компанію, яка займалась едтехом та запускала рекламну платформу. Там пропрацював кілька місяців, дізнався про річний Професіум і вирішив податися. Пройшов вступні іспити, співбесіди і став студентом.

У мене ніколи не було проблем протягом навчання або відчуття, що Професіум відбирає величезну частину життя. Так, були заняття, домашки, проєкти, але у мене завжди залишався час на себе і близьких. За той рік я навіть пройшла The Legend of Zelda від Nintendo — хто знає, той зрозуміє. Можливо, тут пригодилися й мої особисті якості: я не з тих людей, що сидітимуть і зубритимуть уночі. Мені завжди хочеться, щоб навчання йшло в кайф, тож я підходила до навчання організовано, але водночас чілово.

Поєднувати не вдавалося. Деякими речами дійсно доводилося жертвувати. Наприклад, я люблю концерти, фестивалі та подорожі. Тоді всі лекції проходили офлайн, в тому числі половина суботи зайнята навчанням. Потрібно було також попереджати заздалегідь сім'ю, друзів, колег — просити їх зрозуміти, пробачити і відпустити за нестачу уваги. З іншого боку, коли вдвічі менше вихідних, вчишся чіткіше планувати та менше прокрастинувати. Тому не бійтеся такого виклику — прийміть, що цей режим буде для вас вимушеним, але тимчасовим.

Спочатку я був на куражі від нового досвіду, а з першими тижнями ще й співпала перша відпустка за 5 років. Далі було дуже важко: виконувати домашки, після роботи їхати на заняття, які тривали кілька годин, а у суботу — воркшопи. Мозок був перевантажений. Але мене тримала мотивація й бажання стати продуктовим менеджером. А ще рятували одногрупники: я навчався з мегакрутими людьми й не хотілось пасти задніх.

Найперше — спілкування. У моїй групі зібралися круті люди, з якими ми обмінювалися різним досвідом та досі намагаємось підтримувати зв'язок. Зараз при зустрічі ділимося новинами та пропонуємо одне одному якісь можливості.

Крім знайомств, навчання дало досвід роботи з дуже новими речами. Бувало, що на одному занятті ми вивчаємо якусь тему і через кілька наступних занять бачимо її практичне застосування й цінність. Такий підхід допомагає підготуватись до реального життя і роботи. Головний урок — не опускати рук. Якщо щось потрібно зробити — пробуй. Розбирайся, шукай людей, навіть якщо не виходить, намагайся далі та в якийсь момент все точно вдасться.

Фокус на практиці. Ми ходили в гості до українських компаній, знайомилися з їхньою роботою зсередини: від офісу й правил найму до структури, ролей та обов'язків у продуктових командах. У Проджектор паралельно приходили досвідчені продакт менеджери: ділилися реальними кейсами, даними, фейлами й відповідали на наші запитання. Загалом Професіум найменше нагадував традиційне навчання, до якого всі звикли.

Мені було дуже цікаві лекції Саші Іванова, де ми раховували економіку бізнесу. Сподобався блок Руслана Назаренка з продуктового маркетингу — я б хотів зараз глибше зануритись у цю тему. Яр Бірзул підійшов структуровано до процесів і класно зафреймив нам, як взагалі має працювати продуктовий менеджер. І ще крутий Денис Суділковський — мені подобається його майндсет та класичне запитання «Де тут гроші?», з котрого завжди починалася лекція.

Після навчання я стала продуктовою менеджеркою, далі виконувала обов'язки маркетингової менеджерки і зараз є головною операційною директоркою в компанії. Але навіть на посаді СОО я іноді щось клацаю, вираховую, будую дашборди тощо. До інтенсивного навчання поки що не повертаюся, тож підтримую знання за допомогою вебінарів, спілкуюся з колегами й обмінююся з ними досвідом. Хоча в майбутньому хотіла б ще повчитися на курсах з маркетингу чи продукту.

З одного боку, після навчання я відчула довгоочікуване полегшення. З іншого, бажання повернутися у насичений ритм роботи. Інколи здавалося, що нема куди діти вільний час. Тим не менш, за ці два роки я закінчила тільки один курс — водіння. Звичайно, я продовжую багато профільного читати, дивитись і слухати. Але після Професіуму в мене з'явилося відчуття завершеності. Є розуміння, що золотої пігулки не існує, але перед очима алгоритм розвитку продуктів на основі десятків прикладів. Єдине, чого хотілося після навчання — живої практики, відповідальності, ресурсів для втілення ідей.

Під час навчання я вирішив професійно рухатись далі. Коли прийшов у продукт, який треба було будувати з нуля, то прямо відкривав конспекти і переносив знання на практику: рахував юніт-економіку та складав план розвитку. Було відчуття, що на Професіумі ми в кожній темі трохи помочили ноги, тому стрибати в глибоку воду вже не було так страшно. Зараз я працюю в українському стартапі Reface та відповідаю за монетизацію, тобто підписки та рекламу, підняття ключових метрик, постійне проведення тестів. Якось спробував повчитися на курсі-симуляторі, але зрозумів, що нічого нового не дізнаюся та й ще не готовий до навчання загалом.

У продуктовий менеджмент найкраще приходити через практику. Круто, якщо до Професіуму ви вже мали досвід ведення бізнесу. Тоді призма, через яку дивитиметесь на нові знання, покаже вам дуже багато цікавих варіантів. Якщо ж такої практики немає, повірте: у Проджекторі чимало прикладів та реальних кейсів.

Якщо маєте змогу до старту навчання відкрити свій pet-project, то під час Професіуму знайдете чимало консультантів для його розвитку. А після Проджектора може статись так, що ви й не захочете шукати далі роботу — бо який продуктовий менеджер не мріє про свій стартап.

Не думайте критеріями: я цього ніколи не робила, тож подивлюсь за одногрупниками та почекаю, коли хтось щось покаже. Набагато краще все засвоюється, коли все робиш руками та ще й шукаєш додаткову інформацію. А ще: чим швидше ви зробите помилку, тим швидше наблизитеся до правильної відповіді.

Постарайтеся зблизитися зі своєю командою. За можливості підіть разом у бар, щоб робота одразу стала згуртованішою. Це допоможе вам відчути себе одним цілим та полегшити навчання надалі. Не недооцінюйте силу ком'юніті, як робив спочатку я. Зараз у моєму оточенні продуктові менеджери з найкращих українських компаній.

Налаштуйтеся з самого початку. Зазвичай продуктовими менеджерами стають люди з цікавим майндсетом, а ще готовністю «вивозити». Тому інтенсивне річне навчання точно забере від вас чимало ментальних та фізичних сил. Але я переконаний: це точно вам під силу.