кейси
Концепція меценатської програми NAMU від студентів Service Design
На тримісячному курсі Service Design з куратором Родіоном Сорокіним студенти вчаться проєктувати клієнтський досвід винятково з реальними продуктами та сервісами. Замовниками на курсі вже стали компанії Uklon, Multiplex, Comfy, Сільпо, Укрпошта та інші.
Завершальним клієнтом на третьому наборі курсу став Національний художній музей України та його програма для меценатів та друзів — «Леви музею».
Завершальним клієнтом на третьому наборі курсу став Національний художній музей України та його програма для меценатів та друзів — «Леви музею».
Брифували
У музеї вже певний час діє програма для меценатів — «Леви музею». При внесенні щорічного членського внеску меценати отримують певні привілеї та можуть приймати участь у житті музею. Водночас, існуюча програма не враховує мотиви меценатів та не сприяє довготривалим стосункам.
Основна мета студентів — допомогти Національному художньому музею розробити концепцію роботи із меценатами, щоб розвивати тривалі стосунки з існуючими меценатами та спонсорами, і залучати нових.
У музеї вже певний час діє програма для меценатів — «Леви музею». При внесенні щорічного членського внеску меценати отримують певні привілеї та можуть приймати участь у житті музею. Водночас, існуюча програма не враховує мотиви меценатів та не сприяє довготривалим стосункам.
Основна мета студентів — допомогти Національному художньому музею розробити концепцію роботи із меценатами, щоб розвивати тривалі стосунки з існуючими меценатами та спонсорами, і залучати нових.
Родіон прийшов до нас із пропозицією зробити сервіс-дизайн проєкт для музею. Ми з командою PR-відділу тоді вперше почули про подібний підхід, але Валентина Клименко – відчувши всю серйозність намірів – вирішила одразу підняти ставки в роботі на результат. І запропонувала попрацювати із нашою найвибагливішою, найчутливішою до змін та одночасно найавантюрнішою аудиторією — спільнотою Левів.
Коли я знайомила курс із внутрішньомузейною кухнею, мало хто з учасників бував у NAMU більше, ніж раз у житті. Яким же було моє здивування, коли через кілька тижнів, вже вони розповідали мені деталі та нюанси ставлення Левів до участі в меценатській програмі, про які я навіть не здогадувалася за весь час роботи пліч-о-пліч із ними. Тоді стало зрозуміло, що попереду у нас ще багато відкриттів, які ми здатні зробити разом.
Коли я знайомила курс із внутрішньомузейною кухнею, мало хто з учасників бував у NAMU більше, ніж раз у житті. Яким же було моє здивування, коли через кілька тижнів, вже вони розповідали мені деталі та нюанси ставлення Левів до участі в меценатській програмі, про які я навіть не здогадувалася за весь час роботи пліч-о-пліч із ними. Тоді стало зрозуміло, що попереду у нас ще багато відкриттів, які ми здатні зробити разом.
На які питання шукали відповіді студенти під час проєкту:
1. Як зробити співпрацю з меценатами більш системною?
2. Яку цінність запропонувати меценатам? Як зробити відносини більш цілісними?
3. Як зацікавити нових меценатів підтримати музей?
4. Які послуги та привілеї важливі меценатам?
5. Як зробити результати роботи з меценатами більш помітними?
1. Як зробити співпрацю з меценатами більш системною?
2. Яку цінність запропонувати меценатам? Як зробити відносини більш цілісними?
3. Як зацікавити нових меценатів підтримати музей?
4. Які послуги та привілеї важливі меценатам?
5. Як зробити результати роботи з меценатами більш помітними?
Це був курсовий проєкт, який тривав місяць. Групу поділили на дві команди, які паралельно працювали над дослідженням та редизайном менторської програми. Успіх проєктів залежить від етапу планування. Тож, студенти спираючись на отриманий досвід протягом курсу, самі спланували робочі активності: створили графік воркшопів та їх очікувані результати, розробили план дослідження та розподілили обов'язки.
Флоу першої команди
Дослідження
Досліджувати досвід меценатів почали з інтерв'ю. Знадобилися лайфхаки від куратора: наприклад, не думати постійно про список питань, а вести живу розмову з людиною, зрозуміти, що її хвилює.
Дослідження
Досліджувати досвід меценатів почали з інтерв'ю. Знадобилися лайфхаки від куратора: наприклад, не думати постійно про список питань, а вести живу розмову з людиною, зрозуміти, що її хвилює.
Планування
Перше інтерв'ю з цього дослідження пройшло телефоном. Я подзвонив респонденту дізнатися, коли можна буде провести інтерв'ю і почув у відповідь — зараз було б класно. Я прикинув по кілька хвилин на питання і подумав, що розмова займе біля 20 хвилин. Зрештою, вона тривала годину десять.
Після проведення інтерв'ю команди зробили розшифровки розмов та виписали ключові цитати, які пояснювали задачі, мотиви та болі меценатів. Саме мотиви респондентів допомогли визначити архетипи меценатів за поведінковими характеристиками, що допомагають зрозуміти, для кого ми проєктуємо сервіс.
У різний час та за різних умов меценати можуть мати різні мотиви, тож така типізація дозволяє не ставити умовні рамки демографічними або фінансовими показниками, як наприклад «заможні жінки, 35+» або «успішні підприємці, 40+».
У різний час та за різних умов меценати можуть мати різні мотиви, тож така типізація дозволяє не ставити умовні рамки демографічними або фінансовими показниками, як наприклад «заможні жінки, 35+» або «успішні підприємці, 40+».
Вивантаження архетипів
Усіх меценатів команда охарактеризувала за двома критеріями: мотивація віддавати, або отримувати, та бажання залучатись до життя музею. За цими критеріями було виділено наступні архетипи меценатів:
«Монахи» — ті, що допомагають, та не очікують нічого від музею, довіряють його політиці та не хочуть активно залучатись до життєдіяльності;
«Ідейні» — ті, що готові допомагати музею не лише матеріально, але й власним ресурсом: ідеями, зв'язками, очолювати проєкти;
«Підприємці» — ті, що активно допомагають музею та шукають у цьому користь для себе або свого бізнесу;
«Статусні» — ті, що допомагають музею задля статусу, та не хочуть активно приймати участь у житті музею.
Спираючись на ці архетипи, команда надалі шукала рішення, що б задовольняли інтересам усіх зазначених меценатів.
«Монахи» — ті, що допомагають, та не очікують нічого від музею, довіряють його політиці та не хочуть активно залучатись до життєдіяльності;
«Ідейні» — ті, що готові допомагати музею не лише матеріально, але й власним ресурсом: ідеями, зв'язками, очолювати проєкти;
«Підприємці» — ті, що активно допомагають музею та шукають у цьому користь для себе або свого бізнесу;
«Статусні» — ті, що допомагають музею задля статусу, та не хочуть активно приймати участь у житті музею.
Спираючись на ці архетипи, команда надалі шукала рішення, що б задовольняли інтересам усіх зазначених меценатів.
Пошук інсайтів і проблем для кожного архетипу
Рішення
В основу ідей лягла концепція менторства. Команда розділила меценатів на групи за інтересами. Адже, «Підприємцям» цікаво та важливо спостерігати за змінами в музеї, а люди, яким важлива автентичність культури та власне музею, не будуть готові до радикальних змін.
Напрямки менторства:
1. Зберегти будівлю музею
Мета: зберегти та підтримувати у належному стані «музейний дім» України
2. Формувати культурний спадок України
Мета: розвивати фонд музею та поповнювати його роботами, які допоможуть розповідати історію культури України
3. Розповідати історію
Мета: проводити виставки, інсталяції, проєкти, створювати каталоги
4. Культурний розвиток дітей
5. Інтеграція молодої аудиторії
В результаті візуалізували, як виглядатиме шлях меценатів і як відбуватиметься їх взаємодія з музеєм. Команда запропонувала інструменти для комунікації, кодекс честі, квартальну звітність, заходи для меценатів, атрибути для визначення привілеїв та інше.
В основу ідей лягла концепція менторства. Команда розділила меценатів на групи за інтересами. Адже, «Підприємцям» цікаво та важливо спостерігати за змінами в музеї, а люди, яким важлива автентичність культури та власне музею, не будуть готові до радикальних змін.
Напрямки менторства:
1. Зберегти будівлю музею
Мета: зберегти та підтримувати у належному стані «музейний дім» України
2. Формувати культурний спадок України
Мета: розвивати фонд музею та поповнювати його роботами, які допоможуть розповідати історію культури України
3. Розповідати історію
Мета: проводити виставки, інсталяції, проєкти, створювати каталоги
4. Культурний розвиток дітей
5. Інтеграція молодої аудиторії
В результаті візуалізували, як виглядатиме шлях меценатів і як відбуватиметься їх взаємодія з музеєм. Команда запропонувала інструменти для комунікації, кодекс честі, квартальну звітність, заходи для меценатів, атрибути для визначення привілеїв та інше.
Рішення
Однією із неочевидних пропозицій була зміна дати щорічного внеску. Під час дослідження виявилось, що січень — дуже зайнятий місяць, та не кращий час для фінансових розрахунків. Тож було запропоновано перенести дату щорічного внеску з січня на серпень та об'єднати із урочистим заходом до річниці музею.
Кодекс Лева — це певна процедура посвячення в меценати, яка своїм форматом та змістом створює розуміння, що підтримка музею не є піар-складовою, а має на меті підтримку художньої спадщини України. Кодекс підписують всі меценатами та отримують по офіційному примірнику — як матеріальний доказ погоджених умов та відповідальності. Кодекс також об'єднує меценатів в одну спільноту з власними правилами.
Кодекс Лева — це певна процедура посвячення в меценати, яка своїм форматом та змістом створює розуміння, що підтримка музею не є піар-складовою, а має на меті підтримку художньої спадщини України. Кодекс підписують всі меценатами та отримують по офіційному примірнику — як матеріальний доказ погоджених умов та відповідальності. Кодекс також об'єднує меценатів в одну спільноту з власними правилами.
Клієнтський шлях + карта сервісу
Флоу другої команди
Дослідження
Розпочали з особистого відвідування музею. Це дало можливість зрозуміти, що мотивує людей вкладати власні гроші та час в розвиток музею. Провели інтерв'ю з командою музею, щоб дізнатись про взаємодію меценатів з музеєм від знайомства та благодійного внеску до залученості меценатів в життя музею.
Подальші інтерв'ю з меценатами дали змогу не лише зібрати потрібну інформацію про взаємодію з музеєм, а й поспілкуватися про болі та радості меценатства. Наостанок — кабінетні дослідження, під час яких вдалося зібрати інформацію про практику меценатства у світі. «Шеф, все пропало», — так можна описати відчуття групи після двох тижнів дослідження. Інформація була дуже розрізнена, та здавалося, ніби не вдалося зібрати взагалі нічого потрібного. З'явилося відчуття провалу, яке було абсолютно в кожного члена команди.
Дослідження
Розпочали з особистого відвідування музею. Це дало можливість зрозуміти, що мотивує людей вкладати власні гроші та час в розвиток музею. Провели інтерв'ю з командою музею, щоб дізнатись про взаємодію меценатів з музеєм від знайомства та благодійного внеску до залученості меценатів в життя музею.
Подальші інтерв'ю з меценатами дали змогу не лише зібрати потрібну інформацію про взаємодію з музеєм, а й поспілкуватися про болі та радості меценатства. Наостанок — кабінетні дослідження, під час яких вдалося зібрати інформацію про практику меценатства у світі. «Шеф, все пропало», — так можна описати відчуття групи після двох тижнів дослідження. Інформація була дуже розрізнена, та здавалося, ніби не вдалося зібрати взагалі нічого потрібного. З'явилося відчуття провалу, яке було абсолютно в кожного члена команди.
В той період я винесла один з перших робочих лайфхаків: нема арфи, то несіть бубен. Завжди повинен бути запасний план. Якщо твій проєкт йде не в те русло, який ти проклав собі в голові, це ще не означає, що все пропало. Завжди потрібно відшукувати обхідні шляхи та рішення. Тут потрібне гнучке мислення.
На роботу йде стільки часу, скільки на неї виділено. © Родіон
Робота над архетипами
Коли всі дані вивантажили, сталася магія. Вдалося виявити мотиви меценатів, та задачі, що вони переслідують. Це стало основою для двох архетипів: «Лев-новатор» та «Лев-хранитель».
Навколо цих архетипів будували подальші ідеї.
Базові гіпотези:
Якщо розвести типи «Левів» у різні сторони клітки й дати їм різні «іграшки», то це зменшить можливість конфліктів інтересів.
Якщо «Левам» дати чіткі правила гри, вони зрозуміють власну роль та роль музею, та зможуть краще допомагати його розвитку.
Якщо музей застосує структурований підхід для роботи з «Левами», то це допоможе покращити взаємодію меценатів із музеєм.
Виділена команда, що буде постійно займатись розвитком меценатської програми, зможе налагодити процес підтримки існуючих та залучення нових меценатів.
Базові гіпотези:
Якщо розвести типи «Левів» у різні сторони клітки й дати їм різні «іграшки», то це зменшить можливість конфліктів інтересів.
Якщо «Левам» дати чіткі правила гри, вони зрозуміють власну роль та роль музею, та зможуть краще допомагати його розвитку.
Якщо музей застосує структурований підхід для роботи з «Левами», то це допоможе покращити взаємодію меценатів із музеєм.
Виділена команда, що буде постійно займатись розвитком меценатської програми, зможе налагодити процес підтримки існуючих та залучення нових меценатів.
Рішення:
Ми дійшли висновку, що це історія стала схожою на базові HR-процеси в компанії. Лев — це майбутній співробітник, якого потрібно спочатку захантити, потім провести onboarding, потім працювати з ним, підтримувати залученість, підвищувати по рангу. І найважливіше — зробити його задоволеним та затребуваним в організації.
Результат
Кожна команда індивідуально проводила дослідження і розробляла свою концепцію оновленої програми для меценатів «Леви музею». У результаті команда NAMU отримала дві концепції, які доповнюють одна одну. Вони потребують доопрацювання та супроводження, щоб допомогти музею реалізувати ідеї в повному обсязі.
Деякі результати роботи було використано під час створення нового положення про роботу фонду музею: обраних меценатів запрошено до наглядової ради, щоб вони могли більш активно сприяти розвитку музею. Вони зможуть голосувати, які ініціативи музею брати до роботи, та як розпоряджатися ресурсами фонду.
Кожна команда індивідуально проводила дослідження і розробляла свою концепцію оновленої програми для меценатів «Леви музею». У результаті команда NAMU отримала дві концепції, які доповнюють одна одну. Вони потребують доопрацювання та супроводження, щоб допомогти музею реалізувати ідеї в повному обсязі.
Деякі результати роботи було використано під час створення нового положення про роботу фонду музею: обраних меценатів запрошено до наглядової ради, щоб вони могли більш активно сприяти розвитку музею. Вони зможуть голосувати, які ініціативи музею брати до роботи, та як розпоряджатися ресурсами фонду.
Далі буде
В результаті курсового проєкту було створено концепцію розвитку меценатської програми «Леви музею». Обмежений час та ресурси курсового проєкту не дозволили відповісти на всі питання. Щоб нова програма запрацювала, потрібно докласти ще трохи зусиль. Тож було вирішено продовжити проєкт за рамками курсу, щоб довести напрацювання студентів до реалізації.
Куратор курсу Родіон Сорокін із командою DOT_DOT оголошують відкритий дизайн-виклик із проєктування меценатської програми «Леви музею». Створюється команда, що пройде шлях від більш детального занурення у життя меценатів до створення нової структури музею, яка дозволить музею залучати нових меценатів та розвивати стосунки з існуючими.
Зараз триває open-call, тому всі охочі можуть долучитися до команди проєкту. Робота відбуватиметься онлайн, тож Київ більше не є обмеженням. У команду шукають координатора проєкту, дослідників, дизайнерів досвіду, дизайнерів-візуалізаторів, сторітеллера, відеомонтажера. Майбутня команда завершить процес реорганізації менторської програми NAMU, який розпочався в Projector. Проєкт буде відкритим для спільноти, усі охочі зможуть спостерігати за проміжними та фінальним результатом. А результати проєкту будуть опубліковані у відкритому доступі. Тож, будь-який музей країни, або інша інституція, що має на меті побудувати меценатську програму, зможе використати напрацювання.
В результаті курсового проєкту було створено концепцію розвитку меценатської програми «Леви музею». Обмежений час та ресурси курсового проєкту не дозволили відповісти на всі питання. Щоб нова програма запрацювала, потрібно докласти ще трохи зусиль. Тож було вирішено продовжити проєкт за рамками курсу, щоб довести напрацювання студентів до реалізації.
Куратор курсу Родіон Сорокін із командою DOT_DOT оголошують відкритий дизайн-виклик із проєктування меценатської програми «Леви музею». Створюється команда, що пройде шлях від більш детального занурення у життя меценатів до створення нової структури музею, яка дозволить музею залучати нових меценатів та розвивати стосунки з існуючими.
Зараз триває open-call, тому всі охочі можуть долучитися до команди проєкту. Робота відбуватиметься онлайн, тож Київ більше не є обмеженням. У команду шукають координатора проєкту, дослідників, дизайнерів досвіду, дизайнерів-візуалізаторів, сторітеллера, відеомонтажера. Майбутня команда завершить процес реорганізації менторської програми NAMU, який розпочався в Projector. Проєкт буде відкритим для спільноти, усі охочі зможуть спостерігати за проміжними та фінальним результатом. А результати проєкту будуть опубліковані у відкритому доступі. Тож, будь-який музей країни, або інша інституція, що має на меті побудувати меценатську програму, зможе використати напрацювання.
Кейс зібрали: Юлія Клебан та Родіон Сорокін
Головне фото: Наталія Азаркіна
Головне фото: Наталія Азаркіна
Courses
Сподобалась стаття?
