Strategic Leadership як дефібрилятор для команд:
6 історій випускників

Думати про відносини команди та їхній вплив на результати компанії — це тренд, який нарешті дійшов до України. Власний досвід я накопичувала роками, тому курс став для мене дуже органічним. На першому ж наборі зібралися молоді лідери з дуже різною специфікою бізнесу, але правильними цінностями. Усі мої гіпотези до старту курсу виправдалися, а частина навіть перевищили очікування: підходи виявилися корисними для кожного. Якщо спочатку хтось очікував на інструменти менеджменту, то до фіналу змінив думку. Бо хардові скіли можна шукати власноруч, тож наше завдання — сформувати новий досвід керівництва і розвитку.

Цей курс став діагностикою команд: чого вони хочуть і чи відповідають їхні цінності поглядам компанії, та діагностикою керівників: студенти наче протирали скло окулярів у баченні, куди рухаються самі і як можуть допомогти команді. Домашні завдання студенти пропрацьовували у власних командах, після чого поверталися до обговорень із рефлексіями. Крім того, допомогли зрозуміти ситуацію взаємні фідбеки: я також ділилася відгуками на рефлексії і по суті виступала коучем. Для перевірки домашок влаштовувала справжні вечірні сесії з чаєм — думаю, що збережу такий підхід.

Як сказав Ілля, цей курс — дефібрилятор для команди. Тому я просила спробувати виконати всі завдання, бо після курсу точно залишиться багато самостійної роботи. Онлайн-формат нам зовсім не завадив: за рік ми так звикли, що й на курсі вдалося зріднитися. І зі старту домовилися бути відкритими — від увімкненої камери до чесного спілкування.

До курсу у нас була невеличка команда і ми тільки вчилися працювати разом. Я не заглиблювався в розвиток людей, бо вважав це особистою відповідальністю. Зараз розумію, що лідер повинен допомагати зростати, правильно спрямовувати і створювати умови для причетності людей до результату. Курс почався якраз під час розширення: я наймав людей на позиції, роль яких до цього виконував сам, вчився делегувати та довіряти зони відповідальності. Наталя за допомогою порад, навчальних матеріалів і суботніх воркшопів допомагала робити це правильно.

Спочатку було трішки страшно відкриватися малознайомим людям, але у результаті все вийшло класно. Зібралася кльова група, усі підтримали підхід відкритості і ділилися багатьма інсайтами з командної роботи. Це насправді неймовірний досвід: розуміти, що подібні проблеми існують у будь-якій команді. Мої ж колеги у студії ще під час курсу дякували за нововведення. Почали змінюватися відносини всередині: тепер ми спілкуємося і на неробочі теми, говоримо наодинці, виховуємо в собі щирість.

Я той студент, який очікував менеджменту, KPI та ефективного управління. Але курс більше про емоції, софт-скіли, екологічність у команді, психологічне здоров'я та лідерство через почуття. Ніколи не дивився на управління командою саме так, тож це стало основною перевагою курсу. Я почав більше думати про клімат у компанії, наші культуру та цінності. Це складно організувати в період карантину, коли всі працюють з дому і особисто не бачиш людей, але деякі підходи та навички дозволяють створювати умови, наче ви в одному приміщенні.

Я автор подкасту «Засновники». До курсу в мене була невелика команда з трьох людей, які працювали над подкастом. Я розумів, що як тімлід уперся в стелю зі своїми компетенціями. Стало важко вести команду вперед. Не розумів, що не так: чому низький рівень ініціативності, чому мої очікування не збігаються з реальністю.

Завдяки постійним рефлексіям після кожного заняття я прийшов до того, що «Засновників» треба ставити на паузу. Рефлексії були настільки глибинні, що вже йшлося не тільки про команду чи про мене, а набагато масштабніші речі: етапи розвитку проєкту, змісти нашої діяльності. Проєкт майже рік був неприбутковим, і я зрозумів: якщо хочу будувати щось стале, потрібна стратегія та спеціалісти, які отримуватимуть грошову винагороду.

Моя команда займається завданнями різної складності — від розробки веб-продуктів, сайтів і до мобільних додатків, брендингу. Працюємо з масштабними проєктами з різних сфер, а останнім часом багато у напрямку фінтех. Цього року команда збільшилася з 4 до 8 людей, тож з'явилася потреба в нових методах управління. І хоч це не велика команда, та щоб впевнено масштабувати відділ дизайну далі, процес управління командою та певні активності потрібно покращувати вже зараз. Так я почала шукати курс, який допоможе спрямувати мене в правильне русло.

Релевантні курси я намагалася знайти довго, шукала навіть на міжнародних ресурсах. Якось натрапила на рекламу в Instagram про курс Наталі й зрозуміла, що всесвіт просто відповів на мій запит, бо буквально за кілька днів до того розповідала другу, де б знайти курс чи ментора для своєї мети. Серед очікувань було вирішити болі: найперше, питання побудови матриці компетенцій дизайн команди, тому що попередні підходи, які я використовувала, не дали бажаного результату. Далі — побудувати процес перформанс-рев'ю, який допоможе переглянути якість роботи дизайнера за певний період. Також моєю метою було зрозуміти динаміку розвитку команди, щоб допомагати їй та компанії покращуватися.

З Наталею я познайомилася на курсі й мені сподобалися і вебінари, і комунікація загалом — ми не просто звітували і розбігалися, а налаштували власну командну роботу. Здається, все склалося відверто, але безпечно. Принаймні я не мала бар'єру ділитися невдачами, бо розуміла: зараз отримаю поради, як із ними впоратися.

Завдяки курсу створила матрицю компетенцій для дизайн команди, розробила процес перформанс-рев'ю (який згодом плануємо застосувати для всіх відділів компанії), втілила методики для брейншторм-зустрічей, методики для вирішення проблем, дістала новий погляд на помилки та розуміння їхньої градації — це прямо стало відкриттям. Наташа ділилася особистими прикладами і робила акцент на лідерстві як інструменті підтримки — це і прибрало відчуття відносин лектор-студент.

Про напрямки розвитку говорити зараз складно, це буде залежати від розвитку команди та темпів її зросту. Поки що є над чим працювати, щоб застосувати усі методи та інструменти з курсу знадобиться принаймні півроку. Можу сказати, що точно багато читатиму — накупила чимало літератури за рекомендаціями Наталі.

Більше 5 років тому ми з партнером заснували дизайн-студію Hexagon. Відразу домовились не ставити за мету ріст у масштабах та робити тільки якісні проекти. За цей час бачення ідеального обсягу команди поступово змінювалось. Сьогодні я керую командою з 16 людей на фултаймі та близько десятку фрілансерів на проєктах. Щороку, з ростом команди, моя роль у компанії змінювалася: від дизайнера, арт-директора, проджект-менеджера до фінансового директора, «менеджера менеджерів». Я зрозумів, що вже не можу просто ставити задачі в CRM — потрібно шукати амбітні цілі, які надихатимуть кожного брати відповідальність.

Коли команда невелика, все просто: щодня особисто спілкуєшся з кожним і відчуваєш атмосферу, настрій та вайб. Але поступово дехто віддаляється. Я зрозумів, що мені бракує певних менеджерських якостей для росту далі. Коли Саша Трегуб на початку навчального року анонсував на своїй сторінці нові курси, відразу вирішив вибрати щось для себе. Записався. Прийшов на курс з одними очікуваннями, але вже після першого фідбеку зрозумів, що це буде щось інше. І зовсім не шкодую, що залишився.

Цікаво було спостерігати, як наймані співробітники ставляться до свого керівництва, тож намагався показувати й іншу сторону медалі: як діє і яку має мотивацію до прийняття рішень сам власник компанії. Пояснював одногрупникам, чому саме приймаються деякі рішення. За роки роботи у бізнесі я вже й забув, як відчувають себе ті, хто відповідає не за компанію в цілому, а лише за певну конкретну частину. Це дало розуміння, як почуваються ті, у кого важелів впливу менше, і як важливо дати їм розуміння своїх можливостей. Суботні онлайн-воркшопи нагадували збір старих друзів у барі, котрі діляться новинами за тиждень та переживаннями. Вийшло дуже лампово.

І, звичайно, нетворкінг. Одногрупник замовив у нас дизайн для свого проєкту. Крім того, ми зідзвонювались окремо з кількома учасниками курсу й обговорювали мотиваційні KPI для дизайнерів. Hexagon став клієнтом невеличкої продакшн-студії, яку заснував інший студент. Проджектор, як завжди, не підводить.

Перед курсом у моїй компанії сформувалась нова команда, яку доручили мені. Хотілося формувати роботу «за наукою», а не навпомацки. Для цього я пішла на курс: за системним баченням, теорією та прикладами застосування методологій. Зараз будую план подальшого розвитку та роздумую про процеси, що допомогли б зробити враження від роботи у команді кращими, ніж зараз. Крім того, сподівалась, що досвід з однією маленькою командою допоможе покращити життя у інших, де я працюю.

Програма виявилися насиченою теорією і практикою. За півтора місяці я дізналася багато нового, структурувала думки та розуміння людей навколо. Найбільш корисними виявилися блоки щодо визначення компетенцій, зворотного зв'язку, класифікації помилок, зон впливу та конфліктології. Із домашками впоратися можна — аби були сили. А от пізніше хотілось би подібного курсу з поглибленим рівнем.

Наталія — вогонь. Її коментарі до домашніх завдань, реальне включення у процеси, наші життя та наші команди дуже підтримувало, тому хотілося працювати з такою ж віддачею.

Моя мета зараз — завершити аналіз компетенцій однієї із команд та почати працювати над створенням психологічної безпеки. Це доволі довгий та складний процес, проте того вартий, адже без безпеки складно підтримувати інші складники. Щодо мене, то я виявила багато цікавих інсайтів, над якими й працюю. Крім того, фокусуюсь на розвитку емоційного інтелекту лідера, щоб мати достатньо емоційної витримки для підтримки безпеки у команді.

Болей у команді було надто багато. Я нещодавно отримала посаду проєктної менеджерки, тому моя невпевненість і недосвідченість була помітною. Надто складно було зайняти позицію лідера і виправдати всі очікування. Я почала з того, що відчайдушно намагалась здружити команду, щоб створити атмосферу довіри й відкритості. Далі ми могли ділитись усім і підтримувати одне одного. Відкриті обговорення в спокійній атмосфері налаштовували до конструктиву, грамотних рішень і продуктивності.

Я сама собі була мотиватором. Адекватно оцінивши свої можливості, зрозуміла, що потрібно багато чому навчитись. У програмі курсу були практично всі теми з мого особистого списку, багато самоаналізу й рефлексії. Курс приємно здивував, бо не чекала, що він допоможе настільки.

Допомогти команді рухатись уперед та переглянути свої лідерські скіли можна на курсі Наталі Тачинської Strategic Leadership.

Фото: Анастасія Самойленко
Текст: Тоня Чундак