Айдентики регіонів України, які варто побачити

В 2020 році Рівненська область представила новий візуальний стиль для туристичного бренду. Над ним працювала дизайнерка Олександра Корчевська. У новому візуальному стилі вона виділила спільні риси, які зустрічаються у характерних для цього краю мистецьких творах. Над брендбуком дизайнерка працювала власноруч, без команди.

Основа колористики — м'яка насиченість фарб на історичних полотнах. У кожного з кольорів є відповідник у системі Pantone. Під час роботи над шрифтовою частиною візуального стилю Олександра Корчевська спиралася на стилістику української літери. Напис «Рівненщина» виконала капітеллю — на базі стилів видатних художників-графіків Георгія Нарбута, Якова Гніздовського та Роберта Лісовського.

Стилістика бренду побудована на символізмі. Щоб візуально поєднати між собою райони Рівненської області використали їхні герби та елементи з них. Це зокрема Волинський хрест як символ релігійного коріння (він також представлений на гербі області). Корона з листя липи та дуба — елемент геральдики князів Острозьких та одночасно символ потужної історії Рівненського краю. А «Дерево життя» не тільки повторює форму геральдичної лінії, але й є символом коріння області.

За словами дизайнерки проєкту, головним завданням було створення зрозумілого та добре відтворюваного візуалу, щоб надалі його можна було досить легко підтримувати.

Над туристичною айдентикою Черкаської області працювали разом Bulanov büro та White Studio Design. Робота над проєктом тривала приблизно рік, а до процесу за цей час залучили чимало експертів. Також враховували думку громадськості.

В першу чергу, серед 230 різних варіантів обрали слоган #місцесили. Саме слоган став певною відправною точкою. Над концепцією та дизайном працювали креативний директор та засновник Bulanov creative büro Дмитро Буланов та артдиректор White Studio Design Олег Білий. Шрифтову частину логотипу та сам напис #місцесили створив дизайнер Дмитро Растворцев. Над анімацією працював Сергій Кривенко. Автори айдентики казали, що хотіли показати не тільки силу, але й волю та легкість.

Було важливо, щоб нову айдентику зрозуміли та прийняли сучасні люди, але вона мала втілювати величну історію Черкащини. Креативний директор проєкту Дмитро Буланов казав, що історія Черкаського краю хоч місцями й сумна, але напрочуд героїчна. Окрім логотипу та айдентики також розробили маркетинговому стратегію, яка мала примножити кількість туристів в регіоні.

Айдентику Запоріжжя створив дизайнер Дмитро Буланов, а розробкою концепції та дизайном також займався Сергій Кривенко. Вони відійшли від класичних асоціацій з козацтвом та Запорізькою Січчю. Айдентика вийшла досить мінімалістичною, а за основу взяли конструктивізм, який представлений в архітектурі міста. Слоган нової туристичної айдентики теж базується на конструктивістському підході. В новій стратегії виділили 7 напрямків розвитку туризму в регіоні. Тому словосполучення «сім шляхів» стало основним: «сім шляхів до пригод», «сім шляхів до себе», «сім шляхів до нових вражень» тощо. Конструктор дозволяє створювати чимало варіацій туристичних слоганів.

Шрифтову частину логотипу доповнив шрифт Microtype Bold, який створив дизайнер Кирило Ткачов. У кожного туристичного напрямку є свій символ. А фірмовий шрифт для туристичної айдентики Osnova Zaporizhzhia створив дизайнер Андрій Шевченко. Це адаптація вже існуючого шрифта Osnova.

В 2016 році дизайнер Сергій Родіонов створив брендинг Маріуполя. Саме тоді про місто дізналися в світі. Про нього часто писали в закордонних та українських медіа, бо після окупації Донецька Маріуполь фактично став головним містом області.

Також символ відображає перехід від індустріального минулого до постіндустріального майбутнього, який закладений в стратегію розвитку Маріуполя. Логотип складається з двох частин — знаку на круглій плашці та оригінального шрифтового напису.

Також спеціально для брендингу Маріуполя дизайнер Андрій Шевченко розробив шрифт Mariupol. Це геометричний гротеск, на створення якого дизайнера надихнула плакатна графіка та сучасні універсальні гарнітури San Francisco, Graphik, Walsheim. Шрифт підходить для використання для широкого використання, в онлайні та офлайні, у міській навігації, картографії, книгах, сайтах, сувенірці, тощо.

Основою візуального стилю стали яскраві кольори та прості піктограми. В основі існуючих плакатів лежить одна сітка, а от ілюстрації можуть бути різними. Також в рамках брендингу розробили єдине рішення для нумерації будівель, вказівників напрямку та ідентифікаційних табличок.

В 2019 році дизайнер та співзасновник інституту Projector Олександр Трегуб ініціював оновлення міської айдентики — альтернативний логотип Києва. Над проєктом працювали дизайнери Дмитро Буланов та Катерина Яцушек.

Знак каштана для запропонованого логотипу намалював Дмитро Буланов, а букви — Катерина Яцушек. Створене зображення не має власника — його можна використовувати у проектах без позначення авторських прав. Логотип існує в двох мовних версіях. Він підходить для афіш, постерів, мерчу, стікерів та іншої сувенірної продукції. Речі з ним можна придбати в магазині Kyiv Corner.

В 2016 році Студія Домініка Левицького розробила туристичний логотип Ужгорода. Над проєктом працювали Юрій Тарасюк, Михайло Кляп та Домінік Левицький. За їхнім задумом, логотип мав бути схожим на саме місто: бути багатогранним, цікавим та водночас універсальним. Один з головних елементів стилю — діакритики (позначки над літерою У). Вони стали графічним елементом, що може змінюватися та розширюватися, даючи чимало варіацій та форм. Їх можна використовувати як в поєднанні з логотипом, так і окремо.

Візуальний стиль не має суворих обмежень, проте важливо завжди використовувати два головні елементи — шрифт та діакритики. Слоган проєкту «Ужгород говорить багатьма мовами». Це значить, що місто дуже багатогранне та відкрите для кожного. В рамках проєкту створили серію рекламних плакатів, що показують Ужгород з різних боків, яким місто бачать мешканці та туристи. А логотип має просту геометричну форму та лінії. Для проєкту використали шрифти Cara Pro з шістьма різними накресленнями.

Автори проєкту провели дослідження та виявили фото міста з найбільшою кількістю лайків. Вони зрозуміли, що саме таким бачать місто люди. Тому кольори з фото обрали основними для айдентики. Але візуальний стиль дозволяє використовувати інші кольори. Крім того, дизайнери створили набір іконок та позначень для міської навігації.

На жаль, цей візуальний стиль не реалізували в місті, адже міська влада обрала зовсім інший проєкт, який був дещо прохолодно сприйнятий дизайнерською спільнотою та навіть став приводом для жартів.

Розробкою нового сайту теж займалася агенція Fedoriv. Загалом у створенні брендингу команда надихалася гнучкістю міста, в якому приживаються будь-які ініціативи. Також у Fedoriv створили сторінку, яка дозволяє застосувати візуальний стиль Вінниці будь-якій компанії.

«Фірмові шрифти, яскраві кольори складають гнучку та просту для використання систему. Оригінальна верстка передає творчість та вільний дух, які були завжди притаманні місту», — розповіли в агенції.