кейси
Як я створювала гротески на курсі Sans Serif Fonts
Ольга Макаркіна, випускниця шрифтового курсу Кирила Ткачова, розповіла про основні завдання на під час навчання, переосмислення шрифтової справи та процес створення власного шрифту.
Донедавна я загалом займалася веб-дизайном. Зараз намагаюся розширити сферу діяльності: займаюся більше айдентикою та друкованою продукцією. Тому бажання навчитися створювати шрифти — цілком логічний крок для подальшого розвитку. Я почала самостійно вивчати дизайн ще в епоху діалапу, коли інформації було катастрофічно мало. Орієнтирами тоді виступали красиві приклади й невелика кількість статей з досить поверхневою інформацією. Пізніше я зрозуміла, що набагато продуктивніше отримувати знання з книг. Нам, дизайнерам, у цьому плані пощастило, адже існує достатня кількість робіт загальновизнаних спеціалістів, які передали свій досвід.

Відкриттям стала книга Роберта Брінгхерста «Основи стилю в типографіці». До знайомства з нею я завжди намагалася приділяти типографіці велику увагу. Вважала, що весь дизайн можна побудувати винятково на шрифті, і він буде працювати ще багато років, зберігаючи актуальність. Але після цієї книги кожна буква і кожний розділовий знак відкрилися по-новому.

І я вирішила самостійно вивчити шрифтову справу. Додатково озброїлася книгою «Букви від А до Я» Юрія Гордона і спробувала зробити кирилізацію безкоштовного латинського шрифту для свого гончарного проєкту. Але чим далі я просувалася, тим більше у мене виникало питань, на які ні в статтях, ні в книгах відповідей не було. Тому коли побачила анонс курсу від Кирила Ткачова, то радості не було меж. І я подумала, що це чудова можливість завершити свій шрифт під керівництвом професіонала.

На курсі пропонували купу онлайн-лекцій, 5 домашніх завдань з дедлайнами й вебінари щосуботи. Загалом, розклад був досить інтенсивним, але реальним. Якщо, звичайно ж, вчасно виконувати всі завдання і якомога раніше почати роботу над курсовою. Програма мені сподобалася: з кожним виконаним завданням, навіть якщо воно не особливо припало до душі, відчуваєш, що твої можливості розширюються, й ідея створити власну гарнітуру вже не виглядає такою нереальною.

Оля Макаркіна
графічна дизайнерка
Завдання 1. Колекція

Перше завдання було не складне. Ми створювали добірку ідей для шрифтів (її можна було доповнювати впродовж усього курсу). Це могли бути вивіски, написи, графіті — все що не виглядає готовим набірним шрифтом. В мене вже було кілька фотографій, які я робила або на вулиці, або в музеях. Додала ще фото обкладинок вінілів, книг, марок. Взагалі, це одне з моїх улюблених занять — збирати красиві картинки.
Завдання 2. Піксельний шрифт

Ми обирали будь-який напис з новоствореної колекції та робили його піксельним. Я обрала не надто професійний напис, однак достатньо складний, щоб з ним було цікаво працювати.
Завдання 3. Модульний шрифт

Ми повинні були обрати будь-який об'єкт, виділити з нього кілька модулів і зробити з них робочий шрифт. І хоча Кирило показав приклади й все детально пояснив, у мене знайшлося задосить помилок в цьому завданні. По-перше, до букв поставилася, як до окремих знаків, а не як до системи. По-друге, вибрала не найбільш прикладні модулі. Та й взагалі не повірила в цей шрифт. Виконати завдання вдалося з другого разу, коли зменшила модулі, цим самим спростивши собі задачу. При цьому деякі букви стали подібними на піксель арт.
Спробувавши деякі варіанти, ми зупинилися на найбільш вдалих.
Після цієї домашки я на повну зрозуміла ідею, що шрифт — це красивий набір букв, а не набір красивих букв (шкода, не пам'ятаю автора цієї цитати).
Завдання 4. Трафаретний напис

Перед нами стояла задача створити логотип місцевості в стилі трафаретного напису. Вирізати його і нанести напис на будь-який носій. Складність полягала в тому, що потрібно було зробити не банальний шрифт, а щось унікальне. У моїй свідомості трафарет — це завжди щось максимально сумне і неприємне.

Якраз перед цим завданням я потрапила на Петрівку, до якої попередньо мала двояке ставлення. З одного боку — це приголомшливе місце, де можна знайти багато цікавої літератури й прикладів. З іншого — я не дуже люблю радянську естетику, якщо взагалі можна використовувати ці слова разом. Тому, окей, логотип буде присвячений Петрівці й він буде максимально радянським. Адже всім відомо, що чим складніше завдання, тим більша користь від навчання.
Перші напрацювання. Мені здалося, що в слові «Петрівка» буква «Т» і буквосполучення «КА» некрасиво розривають ритм, і я зупинилася на більш приємному та рівномірному написі «Почайна». Потім я захотіла спробувати більш живі букви, залишивши ідею витягнутого шрифту. Мені дуже сподобалася рядкова буква в слові «ГЕНЕТИКА». Ця буква завжди виглядає цікавою, а в «Почайна» їх навіть дві, тому я спробувала побудувати щось подібне:
Після правок Кирила Ткачова повернулася до першого варіанту і в підсумку отримала такий варіант.
У Юрія Гордона є чудова фраза про трафарети: «Навіть не знаю, чого в цих буквах більше — тупої казенної мощі чи рабської покірності арештанта». Саме з таким настроєм я робила це завдання і дуже вдячна однокурсникам, які показали, що трафарет може бути іншим.
Завдання 5. Моноширинний напис

З початку курсу я намагалася освоїти FontLab, але він мені здався над міру складним, принаймні, для мого рівня, і я перейшла в Glyphs. Якраз до п'ятого завданням я достатньо опанувала програму, щоб почати насолоджуватися процесом.

Нам потрібно було зробити моноширинний шрифт, а саме — кирилицю та цифри. Оскільки часу було мало, я вирішила зробити стандартний і робочий шрифт. Були ескізи на папері та в Illustrator, але будувати шрифт я почала відразу в Glyphs, що дуже заощадило час.
Зазвичай в моноширинному шрифті найцікавіші букви — це «І», «Т» і «Г» через свої характерні зарубки. З них я і почала, додавши невелике заокруглення. Також на початку з'явилася цифра «1» і виразні «А» й «У». Дуже хотіла в якомусь шрифті застосувати подібний стик діагоналей як в букві «У», і в шрифті з вертикальними зарубками це здалося найбільш доречним.
Планую ще над ним попрацювати, закінчити цифри, зробити латинські букви й викласти в безкоштовний доступ.
Курсова Робота. Norm Grotesque

До курсової я підступилася тільки після того, як виконала всі домашні завдання. І в цьому була моя основна помилка, тому що в запасі залишилося всього два тижні. Позаду вже була велика частина лекцій, я встигла трохи попрактикуватися і прокачала свою надивленість. Тому цілком логічно, що почала робити власний шрифт з самого початку. Як я писала раніше, він буде використовуватися для мого гончарного проєкту. У мене є майстерня, де я вивчаю гончарство у вільний час, тому в шрифті мені хотілося передати форми виробів, які я роблю. Якихось конкретних прикладів не мала, однак було бачення окремих букв. І я точно знала, що хочу в результаті отримати елегантний шрифт з вигадливими елементами.
Після ескізів у мене з'явилися вигнута «7» і «2». Ще я точно знала, що хочу букву «R» з подовженою вертикаллю, як в Helvetica. Також мені хотілося використовувати вигадливу малу «t», а потім їй в пару з'явилася «f». Форми деяких букв знайшлися відразу, а інші довелося довго підбирати. Зате тепер я знаю, як виглядає ОКР штифтового дизайнера.
Складність полягала в тому, що ти хочеш зробити букву максимально закінченою і мінімізувати правки, проте повноцінно закінчити букву можна тільки в текстовому наборі, особливо з налаштованими полуапрошами. Й оскільки я вирішила зробити їх окремо наприкінці, шрифт до останнього моменту максимально розвалювався; я вже почала сумніватися, що щось вийде. Та після двох днів налаштування бічних відступів і кернінга все стало ок. Мені дуже допоміг плагін Kernkraft для Glyphs.
Я дуже рада, що пройшла цей курс і встигла закінчити всі роботи. Не хочу себе обманювати, що стала фахівцем шрифтової справи, попереду ще дуже багато роботи. Однак вважаю, що отримала більше, ніж загальне уявлення. Дуже вдячна Кирилу за лекції та поради, Проджектору за організацію й однокурсникам за мотивацію.
Якщо ви вже готові практикуватися й створювати власні шрифтові гарнітури під кураторством Кирила Ткачова, то радимо ознайомитися з програмою курсу Sans Serif Fonts.
Courses
Сподобалась стаття?