Що давалося найскладніше? Руку (не долоні) та спину було малювати дуже важно. У спини не було чітких понятть, вона у кожної людини виглядає зовсім по-різному. Чим більше я шукала референси, тим більше плуталася. Потім я просто виділила для себе найголовніше і вже підналаштовувалася під ситуацію.

Щодо рук — я не зовсім розуміла, як скорочуються м'язи. Наприклад, ти бачиш конструкцію, і лише починаєш у неї вникати, як людина розвертається на декілька сантиметрів і вже вся конструкція виглядає інакше. Але з часом руки стали для мене однією з найцікавіших частин для малювання.

Наприкінці курсу я отримала золотий диплом, тобто з відзнакою. Але я навіть не замислювалася над тим, щоб робити все ідеально. Я просто хотіла нарешті розібратися з цими клятими м'язами й малювати без постійного пошуку референсу подібної пози, яку я собі задумала.

І коли я не могла щось розібрати впродовж 2-х днів, то трохи забивала, типу, мені вистачить і цих знань. Але коли я бачила, що у інших все виходило,а у мене в результаті не дуже (руки, спина) мене це чомусь не влаштовувало, починала про це постійно думати. Тут вже більше через принцип я мала намалювати так, як мені сподобалось б найбільше. Тільки так я могла спокійно заснути.

Але у мене так лише з малюванням. Якщо в школі з предметами виникає схожа ситуація, то я можу просто забити, бо мені не дуже цікаво в це заглиблюватися.

Зараз я готуюсь до вступу в університет на образотворчу спеціальність. Поки є час, намагаюся заробляти трохи грошей, малюючи портрети. А ще я дуже хочу малювати комікси. Мені ну дуже подобається те, що нарешті я малюю ті пози й тих персонажів, яких задумувала. А не тих, яких можу собі дозволити, враховуючи навички. До курсу мене це сильно обмежувало й морально тиснуло.

Мені допомагала не тільки особиста конкуренція на курсі, а й те, що я бачила, що в майбутньому я легко і чітко малюю персонажа з крутою перспективою, з різними динамічними позами, з різною виразною і круто стилізованою мімікою, жести рук тощо.

Чесно кажучи, цей курс за 3 місяці дав більше, ніж школа за 11 років навчання. Без перебільшень. Після закінчення курсу, я навіть не розуміла, як могла стільки років хоч щось малювати без цих навичок. Та що казати, й зараз не розумію. Страшно уявити, що буде, коли я піду на наступний курс.

Найяскравіша згадка з курсу – це те, як я малювала череп. Це було одне з перших завдань. Під час малювання я часто зберігаю роботу на якомусь з етапів, щоб оцінити сам процес. І коли я вже закінчила, то передивилася це все. Йой, завдяки порадам кураторки Софії я за пару годин зробила такий класний арт, що не могла повірити, чи реально я його намалювала. Тоді я була в шоці від себе.

Я серйозно зацікавилась малюванням тоді, коли читала мангу. У ній був просто ідеальний малюнок: задній фон, пропорції, перспектива, персонажі, складки на одежі, динамічні пози. Дивлячись на це все, я дуже надихнулася, захотіла малювати так само, зрозуміла, що я готова присвятити цьому все своє життя.

Чи важко було поєднувати навчання на курсі одночасно з навчанням в школі? Важке питання, з одного боку так, з іншого — ні. У нас було дистанційне навчання, тому я під час уроків іноді виключала звук зуму і виконувала домашки з курсу. Або просто пропускала уроки. І все було нормально.

Але коли я почала підготовку до ЗНО, паралельно продовжувалаа робити домашні завдання у школі й ще навчалася на курсі, то стало трохи важче. Я просто перестала з'являлась на уроках, виконувала якісь тести і домашні завдання з різних предметів. Тоді було важкувато, адже курси у мене були в пріоритеті, а я мала зовсім мало вільного часу.

Якщо ви теж бажаєте опанувати анатомію, щоб в розвинути свої навички у малюванні, то радимо комплексний курс
Anatomy for the Artist.

Редакторка: Лєна Ковальчук
Роботи: Ангеліна Клебан